5 років ДІАМ: цифровізація будівництва проти корупції

П’ятиріччя Державної інспекції архітектури та містобудування України стало важливою позначкою для всієї будівельної галузі. За цей час система державного архітектурно-будівельного контролю почала переходити від паперових процедур і значної залежності від рішень окремих посадовців до цифрової моделі, у якій ключову роль відіграють електронні реєстри, автоматизовані алгоритми та фіксація кожної дії. Для економіки це має стратегічне значення, адже прозорі правила у будівництві безпосередньо впливають на інвестиційну привабливість, темпи реалізації проєктів і довіру громадян до державних інституцій.

Створення ДІАМ було не механічною заміною однієї установи іншою. Реформа передбачала перезавантаження підходів до видачі дозвільних документів, проведення перевірок, контролю за якістю будівництва та взаємодії держави з бізнесом. Її основними завданнями стали скорочення адміністративних бар’єрів, унеможливлення корупційних домовленостей, підвищення відповідальності учасників будівельного ринку та формування єдиних стандартів для всіх регіонів.

Будівництво традиційно належить до сфер із високим рівнем регуляторного навантаження. Забудовнику або інвестору доводиться працювати з великою кількістю документів, погоджень, технічних вимог і контрольних процедур. Якщо така система не має чітких строків та прозорих алгоритмів, вона створює сприятливе середовище для зловживань. Саме тому цифровізація стала одним із головних інструментів антикорупційної політики у містобудуванні.

Електронні процедури як основа прозорого будівельного ринку

Одним із ключових результатів роботи ДІАМ стало активне використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Вона дає змогу об’єднувати відомості про земельні ділянки, об’єкти нерухомості, замовників, проєктувальників, підрядників, дозвільні документи та результати державного контролю. Такий підхід поступово формує цілісну цифрову картину кожного будівельного проєкту.

Для учасників ринку електронний формат означає менше паперової роботи, скорочення кількості особистих звернень і можливість відстежувати стан розгляду документів. Заявник отримує зрозумілий маршрут проходження процедури, а державний орган — структуровані дані, які легше перевіряти та аналізувати. Це важливо не лише для комфорту користувачів, а й для зменшення корупційних ризиків.

У випадку об’єктів із незначними наслідками, зокрема класу СС1, окремі повідомлення можуть реєструватися автоматично після внесення необхідних відомостей. Система перевіряє комплектність даних і фіксує результат у цифровому середовищі. Відсутність необхідності домовлятися про особисту зустріч або передавати документи через посередників істотно звужує простір для неформального впливу.

Автоматизація дозвільних процесів змінює саму логіку взаємодії держави та бізнесу. Якщо раніше швидкість розгляду могла залежати від завантаженості конкретного кабінету, суб’єктивного ставлення посадовця чи неофіційних контактів, то тепер значна частина дій відбувається за наперед визначеними правилами. Алгоритм не має особистих інтересів, не може вимагати винагороду та не обирає, до кого ставитися лояльніше.

Важливою перевагою цифрової системи є також формування електронного сліду. Кожна подана заява, зміна документа, реєстраційна дія або рішення залишаються зафіксованими. Це полегшує внутрішній контроль, аудит та оскарження. У разі виникнення спору можна встановити, коли саме було подано документи, хто їх опрацьовував і з яких причин ухвалено відповідне рішення.

Окреме значення має стандартизація відмов. Для бізнесу недостатньо отримати негативну відповідь — він має розуміти, яку саме вимогу не виконано та як виправити ситуацію. Обґрунтування, прив’язані до конкретних положень законодавства, зменшують ризик використання загальних або штучно сформульованих претензій. Це робить адміністративні процедури більш передбачуваними та дає заявнику можливість захистити свої права.

Цифровізація не означає скасування відповідальності забудовників. Замовники, проєктувальники та підрядні організації повинні дотримуватися містобудівних умов, будівельних норм, технічних регламентів і вимог безпеки. Проте тепер контроль має бути спрямований на законність і якість робіт, а не на створення додаткових перешкод для тих, хто діє добросовісно.

Контроль без вибірковості та нові правила для органів нагляду

Прозорість будівельного ринку неможлива без зміни підходів до перевірок. У минулому саме контрольні заходи часто ставали джерелом конфліктів між бізнесом і державою. Нечіткі підстави для перевірки, розмиті формулювання в актах, відсутність належної фіксації порушень і надмірна тривалість процедур створювали ризик тиску на забудовників.

Цифрові інструменти дають змогу зробити виїзний нагляд більш структурованим. Інспектор має працювати за визначеним переліком питань, вносити результати до електронної системи та підтверджувати фактичний стан об’єкта фото-, відеоматеріалами й іншими даними. Фіксація часу та місця проведення заходу підсилює доказовість матеріалів і зменшує можливість маніпуляцій.

Автоматичний та випадковий розподіл перевірок є ще одним важливим антикорупційним механізмом. Коли інспектора визначає система, а не посадовець або учасник будівництва, складніше заздалегідь обрати «зручного» перевіряльника. Такий принцип знижує ризик неформальних домовленостей, вибіркового застосування вимог і навмисного створення проблем для окремої компанії.

Незалежність контрольної процедури має не менше значення, ніж її цифровий формат. Електронна система не замінює професійності інспекторів, але створює умови, за яких їхні дії можна перевірити. Якщо кожен етап контролю має документальне підтвердження, змінити висновок заднім числом або приховати важливі обставини стає набагато складніше.

Водночас позапланові перевірки повинні проводитися лише за законними підставами та в установлені строки. Обмеження тривалості контрольних заходів захищає бізнес від ситуації, коли перевірка перетворюється на постійний адміністративний тиск. Забудовник має отримати не лише обов’язок виконувати вимоги, а й гарантії належної процедури з боку держави.

Для захисту прав учасників будівництва важливим є механізм відводу інспектора, якщо існують обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості. Така можливість допомагає запобігати конфлікту інтересів і підвищує довіру до результатів перевірки. Водночас використання цього механізму має бути відповідальним, щоб він не перетворювався на спосіб уникнення законного контролю.

Додатковим кроком до підвищення якості державного нагляду стала модель конкурентних компетенцій, запроваджена у 2026 році. Для частини об’єктів класів СС1 і СС2 замовник отримав можливість обирати між відповідним місцевим органом державного архітектурно-будівельного контролю та ДІАМ. Наявність альтернативи має послабити локальну монополію та стимулювати установи дотримуватися строків і покращувати якість комунікації.

Конкуренція між органами контролю може стати важливим фактором розвитку сервісної держави. Якщо замовник має право вибору, органи нагляду змушені більше уваги приділяти репутації, оперативності та обґрунтованості своїх рішень. Водночас для ефективності цієї моделі необхідні однакові правила, належний обмін даними та відповідальність за незаконні дії незалежно від того, який орган здійснює повноваження.

Якість будівництва, безпека та роль ДІАМ у відбудові

Протидія корупції у будівництві не обмежується прозорістю дозволів і перевірок. Не менш важливим завданням є забезпечення якості будівельної продукції. В умовах масштабного будівництва та відновлення України на ринку зростає попит на цемент, металеві конструкції, теплоізоляційні матеріали, вікна, інженерне обладнання та інші компоненти. Використання продукції, яка не відповідає технічним вимогам, може створити загрозу для довговічності споруд і безпеки людей.

Ринковий нагляд допомагає виявляти небезпечні або фальсифіковані матеріали, перевіряти відповідність продукції технічним регламентам і формувати однакові правила для українських та іноземних виробників. Для відповідального бізнесу це означає чеснішу конкуренцію, адже компанії, які інвестують у якість, не повинні програвати постачальникам дешевої продукції сумнівного походження.

Контроль якості має особливе значення для проєктів, що фінансуються з державного бюджету або за участю міжнародних партнерів. Прозорі процедури, цифрова фіксація та перевірка матеріалів дають змогу ефективніше використовувати кошти, зменшувати ризики зловживань і підвищувати довіру до процесу відбудови. Для інвестора важливо розуміти, що вартість проєкту формується чесно, а результат відповідатиме вимогам безпеки.

П’ятирічний досвід ДІАМ показує: цифровізація не є універсальним вирішенням усіх проблем, але вона істотно звужує простір для корупції. Автоматизовані рішення, випадковий розподіл перевірок, електронний документообіг і відкритість даних роблять державне управління більш передбачуваним. Людський фактор повністю не зникає, однак його вплив стає контрольованим, а незаконні дії — помітнішими.

Для девелоперів це означає можливість точніше планувати строки та витрати. Для інвесторів — зрозуміліше оцінювати регуляторні ризики. Для громадян — отримувати більше інформації про будівельні об’єкти та вимагати дотримання норм безпеки. Для держави — ефективніше управляти розвитком територій, контролювати використання ресурсів і створювати умови для відповідальної відбудови.

Попереду залишається багато завдань. Потрібно вдосконалювати містобудівний моніторинг, підвищувати якість даних, синхронізувати державні реєстри, посилювати відповідальність за незаконне будівництво та забезпечувати стабільність регуляторної політики. Бізнесу необхідні не ситуативні рішення, а послідовні правила, які не змінюються раптово та однаково застосовуються в усіх регіонах.

Головний підсумок п’яти років роботи ДІАМ полягає у зміні принципів функціонування будівельної галузі. Ринок поступово відходить від моделі, у якій успіх залежить від особистих зв’язків і неформальних домовленостей. Натомість дедалі більшого значення набувають цифрові дані, законність, автоматизовані алгоритми, якість робіт і персональна відповідальність учасників. Саме така система може стати фундаментом для подальшого розвитку будівництва, залучення інвестицій і безпечного відновлення України.