35 загиблих у Милі та застава 500 тисяч: чому посадовця СБУ відпустили

Керівник одного з підрозділів забезпечення Служби безпеки України, якого слідство вважає відповідальним за неналежну організацію зберігання боєприпасів у селі Мила на Київщині, вийшов із СІЗО після внесення застави. Її розмір становить 499 200 гривень, тобто майже 500 тисяч гривень.

35 загиблих у Милі та застава 500 тисяч: чому посадовця СБУ відпустили

Звільнення з-під варти не означає припинення кримінального провадження або виправдання підозрюваного. Суд обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але передбачив можливість внесення застави. Після того як необхідну суму було сплачено, посадовця звільнили із СІЗО на час досудового розслідування та подальшого судового розгляду.

Чому підозрюваного випустили із СІЗО

Печерський районний суд Києва раніше розглянув клопотання сторони обвинувачення та визначив запобіжний захід для керівника підрозділу забезпечення СБУ. Суд погодився, що підозра потребує перевірки, а обставини справи є серйозними, однак водночас дозволив замінити перебування під вартою внесенням застави.

Саме така процедура передбачена кримінальним процесуальним законодавством України. Застава є не штрафом і не покаранням за вже доведену провину. Це спосіб забезпечити належну поведінку підозрюваного, його явку до слідчого та суду, а також виконання покладених судом процесуальних обов’язків.

Після внесення 499 200 гривень посадовець отримав можливість залишити слідчий ізолятор. Водночас кримінальне провадження продовжується, а остаточну оцінку його діям має надати суд. До набуття чинності обвинувальним вироком людина вважається невинуватою, якщо її провину не буде доведено в установленому законом порядку.

У подібних справах суд може покладати на підозрюваного низку обов’язків: прибувати за викликом правоохоронців і суду, не перешкоджати розслідуванню, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, а також утримуватися від спілкування з окремими учасниками провадження. Якщо такі вимоги порушуються, заставу можуть звернути в дохід держави, а запобіжний захід — посилити.

У чому підозрюють посадовця СБУ

Державне бюро розслідувань повідомило керівнику одного з підрозділів забезпечення СБУ про підозру за частиною четвертою статті 426 Кримінального кодексу України. Йдеться про бездіяльність військової влади, вчинену в умовах воєнного стану.

За версією слідства, посадовець відповідав за облаштування та функціонування складу боєприпасів у Милі. Правоохоронці вважають, що приміщення не відповідало встановленим вимогам для зберігання зброї та боєприпасів, а його розміщення не було належним чином погоджене з відповідними правоохоронними структурами й підрозділами протиповітряної оборони.

Окремо слідство перевіряє, чи вживалися необхідні заходи для розосередження боєприпасів. На думку правоохоронців, їхнє зберігання в одному місці могло збільшити ризик масштабної детонації у разі влучання російського безпілотника або іншого засобу ураження.

Підозра стосується саме можливого неналежного виконання службових обов’язків і бездіяльності. Це означає, що слідство має встановити причинний зв’язок між рішеннями або бездіяльністю посадовця та наслідками вибуху. Також необхідно з’ясувати, які саме нормативні вимоги діяли для цього об’єкта, хто відповідав за їх виконання, чи були попередження про небезпеку та чи могли належні організаційні заходи зменшити масштаби трагедії.

Санкція частини четвертої статті 426 Кримінального кодексу України передбачає до 10 років позбавлення волі. Однак максимальне покарання може бути призначене лише після повного судового розгляду та доведення вини. На етапі досудового розслідування йдеться про обґрунтовану підозру, а не про встановлену судом відповідальність.

Що відомо про трагедію у Милі та її наслідки

Увечері 28 серпня російські безпілотники атакували об’єкт у селі Мила Бучанського району. Після удару виникла масштабна пожежа, яка супроводжувалася детонацією боєприпасів. Вибухи тривали певний час і створили небезпеку не лише для працівників та рятувальників, а й для мешканців прилеглих районів.

За попередніми повідомленнями, на місці зберігалися снаряди, міни, інші боєприпаси та безпілотники. Президент Володимир Зеленський заявляв, що перше влучання припало на місце зберігання боєприпасів Сил оборони, яке, за його словами, не мало розташовуватися поруч із житловою забудовою.

Унаслідок трагедії загинули 35 людей. На початковому етапі пошуково-рятувальної операції повідомлялося про 38 загиблих, проте після уточнення даних слідство скоригувало кількість жертв. Остаточні цифри встановлювалися після розбору завалів, ідентифікації тіл та перевірки інформації про зниклих безвісти.

Серед загиблих був голова Дмитрівської громади Тарас Дідич. Він прибув на місце після удару, щоб допомогти мешканцям і координувати роботи, однак загинув під час ліквідації наслідків атаки. Його смерть стала одним із найтрагічніших епізодів цієї події, адже посадовець особисто долучився до допомоги громаді в перші години після вибуху.

Вибухи та пожежа завдали значної шкоди цивільній інфраструктурі. За даними правоохоронців, було пошкоджено 191 приватний будинок і 14 багатоквартирних будинків. Постраждали також відділ поліції, гаражі, ресторан, пансіонат для людей похилого віку, магазин, логістичний центр і 24 автомобілі. Серед пошкодженого транспорту були службова машина поліції та пожежний автомобіль.

Масштаби руйнувань уточнювалися в міру того, як рятувальники та комунальні служби отримували доступ до окремих ділянок. Місцевим жителям довелося долати наслідки вибухової хвилі, пожежі та уламкових пошкоджень. Частина будинків потребувала ремонту, а окремі об’єкти — детального технічного обстеження.

Після трагедії Міністерство оборони доручило провести аудит місць зберігання та розміщення зброї і боєприпасів. Окрему увагу мали приділити об’єктам, розташованим поблизу житлової забудови, а також дотриманню вимог щодо протипожежної безпеки, маскування, розосередження запасів і взаємодії з підрозділами протиповітряної оборони.

Офіс Генерального прокурора також порушував питання системної перевірки подібних об’єктів після випадків вторинної детонації на Київщині. Для слідства важливо не лише встановити можливу відповідальність конкретного посадовця, а й з’ясувати, чи були проблеми системними: недостатній контроль, неналежне планування, відсутність погоджень або ігнорування вимог безпеки.

Таким чином, посадовця СБУ відпустили не через закриття справи, а через внесення застави, яку суд передбачив як альтернативу триманню під вартою. Він залишатиметься на волі до завершення слідчих дій і судового розгляду, якщо виконуватиме покладені процесуальні обов’язки. Подальший розвиток справи залежатиме від результатів експертиз, допитів, аналізу документів та встановлення того, чи справді службова бездіяльність стала однією з причин трагедії у Милі.