У Києві правоохоронці викрили мешканку столиці, яка, за даними слідства, фотографувала позиції української протиповітряної оборони та передавала зроблені знімки стороннім особам. Жінка могла фіксувати роботу ППО просто під час поїздки містом — через лобове скло автомобіля. За це їй може загрожувати до восьми років позбавлення волі.
Як встановили правоохоронці, підозрювана звернула увагу на місця, де українські військові здійснювали заходи із захисту повітряного простору столиці. Під час однієї з поїздок Києвом вона дістала телефон і почала фотографувати об’єкти, які можуть мати важливе значення для оборони міста. Знімки жінка надалі передала іншим особам.
Особливу небезпеку такі дії становлять у період повітряних атак, коли російські війська намагаються завдати ударів по українських містах із використанням ракет і безпілотників. Будь-яка фото- чи відеофіксація роботи сил протиповітряної оборони може допомогти ворогу встановити місце розташування підрозділів, напрямки їхньої діяльності та особливості організації захисту повітряного простору.
Що відомо про дії мешканки Києва
За матеріалами провадження, жінка фотографувала роботу ППО через лобове скло автомобіля. Ймовірно, вона намагалася непомітно зафіксувати обстановку під час руху містом, однак її дії привернули увагу правоохоронців. У ході слідчих заходів було встановлено факт створення та передачі відповідних матеріалів.
Слідчі перевіряють, кому саме призначалася інформація та з якою метою вона могла бути передана. Також правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема час, місце та кількість зроблених фотографій. Відповідні матеріали можуть бути долучені до кримінального провадження як докази.
Наразі жінці повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з несанкціонованим поширенням інформації про розміщення або роботу сил оборони. Остаточну правову оцінку її діям надасть суд. Водночас сама підозра не означає автоматичного визнання вини — винуватість особи має бути доведена в установленому законом порядку.
Правоохоронці наголошують, що під час воєнного стану громадянам заборонено поширювати фото та відео, на яких можна ідентифікувати роботу української протиповітряної оборони, місця падіння уламків, переміщення військової техніки або наслідки атак до завершення офіційних повідомлень. Навіть якщо знімок зроблено без наміру нашкодити, його публікація чи передача стороннім особам може створити реальну загрозу для військових і цивільного населення.
Яке покарання може загрожувати підозрюваній
Залежно від остаточної кваліфікації дій та встановлених обставин, мешканці столиці може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. На міру відповідальності можуть вплинути зміст переданих матеріалів, спосіб їх поширення, наявність умислу, можливі контакти з представниками держави-агресора та наслідки таких дій.
У межах кримінального провадження правоохоронці можуть провести додаткові експертизи вилучених пристроїв, перевірити листування, історію передачі файлів та інші цифрові дані. Такі дії необхідні для того, щоб з’ясувати, чи мала підозрювана усвідомлення можливих наслідків своїх вчинків і чи могла передана інформація бути використана для підготовки нових атак по Києву.
Суд також може обрати підозрюваній запобіжний захід. Його вид залежатиме від ризиків переховування, можливого впливу на свідків, знищення доказів або продовження протиправної діяльності. Усі рішення щодо подальшого перебігу справи ухвалюватимуться в межах кримінального процесу.
Правила безпеки під час роботи ППО
Громадян закликають не знімати та не публікувати роботу протиповітряної оборони. Не можна показувати траєкторію руху ракет або безпілотників, спалахи в небі, розташування мобільних вогневих груп, позиції військових, переміщення техніки та точні координати місць падіння уламків.
Також небезпечно одразу поширювати відео наслідків ударів. Навіть якщо на записі немає військових об’єктів, за деталями місцевості, дорожніми знаками, будинками або характерними орієнтирами противник може визначити район події. Це здатне допомогти скоригувати повторний удар.
У разі виявлення підозрілої фото- або відеофіксації громадянам радять не вступати в конфлікт із людиною самостійно, а повідомити про ситуацію правоохоронцям. Водночас не слід поширювати знімки самого підозрюваного у відкритих джерелах, оскільки це може завадити перевірці обставин і проведенню слідчих дій.
Правоохоронці вкотре нагадують: інформаційна безпека під час війни є частиною спільної оборони. Один необережно зроблений кадр або переданий файл може розкрити дані, які ворог використає для планування атаки. Тому будь-яку інформацію про роботу ППО необхідно зберігати в таємниці та публікувати лише після офіційного дозволу відповідних служб.