Унікальні підземелля Києва отримають цифрову копію: що відомо про льох Михайлівського монастиря

Дата публікації Унікальні підземелля Києва отримають цифрову копію: що відомо про льох Михайлівського монастиря
Опубліковано 11.11.26 12:43
Переглядів статті Унікальні підземелля Києва отримають цифрову копію: що відомо про льох Михайлівського монастиря 50
Унікальні підземелля Києва отримають цифрову копію: що відомо про льох Михайлівського монастиря

У Києві розпочали оцифрування історичних підземель Михайлівського Золотоверхого монастиря. Фахівці створюють 3D-модель монастирського льоху, зведеного на початку XVIII століття. Про це повідомляє Київ Life із посиланням на Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ».

Цифрова копія допоможе точно зафіксувати геометрію приміщень і конструктивні особливості пам’ятки, відстежувати її технічний стан та готувати реставраційні роботи. У перспективі модель планують використовувати також для наукових досліджень і створення віртуальних екскурсій.

Що відомо про монастирський льох

Споруду звели у 1713–1715 роках, під час ігуменства Іоанникія Сенютовича. Це комплекс мурованих підземних просторів зі склепінчастими перекриттями, нішами та коридорами. Від основної частини відходять ходи, які нині замуровані.

Льох входив до господарського комплексу монастиря. Тут зберігали харчові припаси, напої та інші продукти, яким були потрібні прохолода й стабільна температура. Частину приміщень використовували як льодовні: взимку до них звозили лід із Дніпра.

У XIX столітті підземелля капітально ремонтували. Зокрема, 1884 року, під час будівництва готелю для прочан, його склепіння додатково укріпили металевими балками.

Льох пережив руйнування монастирського комплексу у XX столітті й зберігся донині. Нині його вважають пам’яткою інженерної архітектури доби бароко та свідченням повсякденного господарського життя монастиря. Питання збереження історичної спадщини Києва також порушували у матеріалі про реставрацію Флорівського монастиря.

Підземелля можуть відкрити для відвідувачів

За допомогою 3D-моделі фахівці задокументують особливості склепінь, мурованих конструкцій та інших деталей споруди. Ці дані планують застосовувати для моніторингу стану пам’ятки, реставраційного проєктування та подальших досліджень.

У заповіднику розглядають можливість перетворити підземелля на музейно-культурний простір. Там можуть проводити виставки й показувати відвідувачам автентичну барокову архітектуру. За словами представників заповідника, у Києві збереглося небагато історичних підземель, придатних для повноцінного музейного використання.

Поділитись у соціальних мережах:

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter