У Києво-Печерській лаврі обговорили встановлення пам’ятного знаку Івану Мазепі

У Національному заповіднику Києво-Печерська лавра відбулося відкрите громадське та експертне обговорення проєкту встановлення пам’ятного знаку гетьману Івану Мазепі біля Успенського собору. Захід зібрав істориків, військових, музейників, представників громадськості та владних структур, які обговорили концепцію знаку, його художнє рішення та місце у загальній музейно-туристичній експозиції Лаври. Дискусія зосередилася не лише на мистецьких аспектах, а й на історичній справедливості: на важливості відновлення присутності постаті Мазепи в публічному просторі Києва і самого заповідника.

Історичний зв’язок Івана Мазепи з Києво-Печерською лаврою

Іван Мазепа традиційно вважається одним із найвизначніших покровителів Києво-Печерської лаври. За його ініціативи і за рахунок його меценатства відбувалися значні архітектурні роботи, зокрема реконструкції храмів, підтримка друкарні та розвиток церковного мистецтва. Саме в добу Мазепи сформувався потужний бароковий образ Лаври, який нині сприймається як одна з ключових знакових рис української духовної та культурної спадщини. Брак належного вшанування цієї постаті в історичному просторі лаври створює відчутну прогалину, яку прагнуть усунути як науковці, так і громадські ініціативи.

Під час обговорення науковці наголосили, що вшанування меценатів і державних діячів у сакральних і музейних комплексах має відповідати історичній правді та естетичним нормам заповідника. Пам’ять про Мазепу у контексті Лаври — це частина більшого процесу відновлення історичної пам’яті Києва та України загалом, що особливо актуально в умовах сучасних викликів і воєнної агресії, коли питання національної ідентичності і культурної спадщини виходять на передній план.

Проєкт пам’ятного знаку, «Мазепинський шлях» та громадське рішення

Проєкт передбачає встановлення камерного пам’ятного знаку у Верхній лаврі — композиції, що базується на вже створеному бронзовому погрудді гетьмана. Погруддя, яке було представлено в експозиційному просторі заповідника наприкінці 2025 року, планують розмістити на гранітній колоні висотою близько 2,5 метра. Особливу символіку має використання фрагментів історичного граніту, пов’язаного з Успенським собором, що додаватиме композиції історичної аутентичності та візуальної сили.

Автори проєкту підкреслюють, що йдеться не про монументальний масивний пам’ятник, а про камерний знак, інтегрований у сакральний простір Лаври. За задумом, новий об’єкт стане однією з точок тематичного маршруту — «Мазепинського шляху» — екскурсійної програми, яка розкриватиме роль гетьмана в розвитку архітектури, друкарської справи та культурного життя Лаври. Такий маршрут сприятиме кращому розумінню відвідувачами історичного контексту та підвищенню туристичної привабливості пам’ятки.

На обговоренні було також наголошено на важливості діалогу з міською владою щодо подальших кроків. У резолюції, ухваленій учасниками, окрім підтримки проєкту пам’ятного знаку, міститься рекомендація для Києва повернутися до реалізації указу Президента 2007 року про спорудження повноцінного пам’ятника Івану Мазепі у столиці — ініціативи, яка досі не отримала завершення. Представники громадськості, науковці та військові вбачають у цьому сигналі важливий крок до повернення Мазепи у публічний простір і відновлення культурної історії міста.

Під час дискусії докторка історичних наук Ольга Ковалевська підкреслила, що багато пам’ятників Мазепі в Україні та за кордоном були встановлені за кошти громад, меценатів та діаспори, а не виключно державні проєкти. Водночас офіцери й науковці, зокрема Іван Патриляк та Владислав Дутчак, звернули увагу на те, що у час повномасштабної війни необхідно не лише демонтувати імперські символи, а й активно наповнювати публічний простір власними історичними образами та іменами.

У підсумку обговорення учасники одностайно підтримали реалізацію проєкту пам’ятного знаку Івану Мазепі на території Лаври. Це рішення має не лише меморіальний аспект, а й освітню, туристичну та ідентичнісну функції: пам’ятний знак допоможе краще розповісти історію Успенського собору, Лаври та ролі українських державників у формуванні культурної спадщини Києва. Відтак реалізація проєкту може стати важливим кроком у відновленні історичної пам’яті та утвердженні національної самосвідомості в серці столиці.