У Києві вшанували пам’ять загиблих рятувальників: рік після трагедії під час обстрілу Солом’янського району

У центрі Києва відбулася вшанувальна церемонія, присвячена пам’яті трьох загиблих рятувальників ДСНС — Андрія Ременного, Павла Єзгора та Данила Скадіна. Захід під назвою «Життя, віддане порятунку» об’єднав колег, рідних, волонтерів та представників державних структур і пройшов у приміщенні Національного музею історії України у Другій світовій війні. Саме тут, у рік після трагедії, присутні згадували події 6 червня 2025 року та значення їхнього подвигу для столиці і країни загалом.

Як загинули рятувальники

Трагічний інцидент стався під час ліквідації наслідків обстрілу в Солом’янському районі Києва. Рятувальники діяли в складних умовах, виконуючи завдання, пов’язані з евакуацією, розмінуванням та наданням першої допомоги. Під час повторного обстрілу троє чоловіків загинули на місці, до останнього залишаючись вірними своїй присязі. Ця втрата ще раз наголосила на тому, що працівники аварійно-рятувальних служб під час воєнних дій працюють у зоні підвищеного ризику і часто стають мішенню повторних ударів.

Представники ДСНС у своїх виступах підкреслювали не лише професіоналізм загиблих, а й їхню відданість колективу та людям, які опинилися в біді. На місці подій тоді були задіяні десятки фахівців, а в ситуаціях підвищеної небезпеки рішення приймалися миттєво — іноді ціна була надто високою. Ці обставини стали предметом розслідувань і внутрішніх перевірок з метою підвищення безпеки і швидшого реагування у майбутньому.

Рік потому: пам’ять та вшанування

Минув рік, але про три імена — Андрій Ременний, Павло Єзгор та Данило Скадін — згадують не лише як про загиблих колег, а як про героїв, що віддали життя за порятунок інших. На церемонії виступали начальники підрозділів ДСНС, побратими й рідні. Зокрема, представник Головного управління ДСНС Києва Юрій Сухомлин зазначив, що подвиг рятувальників став частиною сучасної історії боротьби України і заслуговує на гідне вшанування та пам’ять у суспільстві.

Учасники заходу читали спогади, ділилися світлинами й архівними матеріалами, згадували конкретні випадки подвигу загиблих. Такі події не лише фіксують історичну правду, а й слугують моральною опорою для нових поколінь рятувальників. Важливо, що держава, громада та професійні спільноти знаходять час і сили, щоб віддати шану тим, хто поклав життя у справі порятунку.

Особисті речі і значення пам’яті

Одним із найзворушливіших моментів церемонії стала передача особистих речей загиблих до музейної колекції. Рідні передали формений однострій, службові документи та пам’ятні предмети, які відтепер зберігатимуться в експозиції і стануть частиною музейного наративу про сучасну боротьбу та самопожертву. Ці артефакти допомагають зберегти індивідуальну історію кожного рятувальника і роблять її доступною для відвідувачів, школярів та дослідників.

Крім музейної експозиції, учасники заходу обговорили питання підтримки сімей загиблих, психологічної реабілітації колег та вдосконалення заходів безпеки під час виконання завдань у зоні бойових дій. Представники громадських організацій закликали до системної допомоги родинам і вшанування пам’яті через стипендії, меморіальні дошки та іменні нагороди.

Церемонія «Життя, віддане порятунку» стала нагадуванням про ціну, яку щоденно сплачують рятувальники в умовах війни. Пам’ять про Андрія Ременного, Павла Єзгора та Данила Скадіна об’єднала присутніх і дала змогу ще раз віддати шану мужності, професіоналізму та людяності тих, хто стояв на передовій у протистоянні небезпеці.

Збереження цієї пам’яті важливе не лише для родин загиблих, а й для всього суспільства: воно нагадує про необхідність підтримувати рятувальні служби, вдосконалювати їхню роботу та берегти тих, хто щодня ризикує життям задля порятунку інших.