Ірма Шелест
Командир 66-ї окремої механізованої бригади Ростислав Силівакін із позивним «Крот» різко відповів критикам українського військового командування. Офіцер пояснив, чому не підтримує практику публічних оцінок роботи армії людьми, які не мають безпосереднього досвіду управління підрозділами в умовах бойових дій.
За словами комбригa, війна не залишає простору для поверхневих суджень і швидких висновків. Рішення, які ухвалюють командири, часто залежать від ситуації на конкретній ділянці фронту, доступної інформації, наявності особового складу, техніки, боєприпасів та реальних можливостей підрозділів. Зі сторони ці обставини не завжди помітні, тому публічна критика може мати спрощений або навіть викривлений вигляд.
«Не пареньок із латешечкою» — так Ростислав Силівакін охарактеризував людей, які дозволяють собі категорично оцінювати дії військового керівництва, не знаючи повної картини. Його відповідь була спрямована не проти права суспільства ставити запитання, а проти безвідповідального тону та намагання перетворити складні військові процеси на набір простих гасел.
Командир пояснив складність рішень на фронті
Комбриг наголосив, що військове управління не можна оцінювати за окремим епізодом або за інформацією, яка з’являється у відкритому доступі. На полі бою будь-яка дія має наслідки, а рішення часто необхідно ухвалювати в умовах дефіциту часу та неповної інформації. Командир відповідає не лише за результат операції, а й за життя військовослужбовців, стійкість оборони та подальші можливості підрозділу.
Саме тому, на думку Силівакіна, публічні оцінки мають бути виваженими. Критичні запитання можуть бути корисними, якщо вони ґрунтуються на фактах і спрямовані на пошук рішень. Водночас голослівні звинувачення, образи та спроби дискредитувати військових не допомагають армії й можуть негативно впливати на моральний стан бійців.
Командир 66-ї бригади фактично закликав розділяти професійну дискусію та емоційні коментарі. За його словами, оцінювати діяльність підрозділів потрібно з урахуванням реальних умов, у яких вони працюють. Це стосується не лише бойових завдань, а й питань забезпечення, ротацій, підготовки, взаємодії між різними ланками управління та здатності підрозділів утримувати визначені позиції.
Військовослужбовці на передовій щодня стикаються з викликами, які неможливо повністю передати короткими повідомленнями чи публічними дискусіями. Для них рішення командування — це не абстрактна тема для суперечки, а безпосередня частина служби, від якої залежать безпека, виконання завдань і життя побратимів.
«Крот» виступив проти поверхневих висновків
Ростислав Силівакін також звернув увагу на різницю між конструктивною критикою та публічним осудом. Конструктивна критика передбачає відповідальність за власні слова, розуміння предмета розмови та готовність обговорювати можливі рішення. Натомість поверхневі висновки часто будуються на емоціях, чутках або фрагментарній інформації.
Позиція комбригa полягає в тому, що суспільство має підтримувати контроль над роботою державних інституцій, але такий контроль не повинен перетворюватися на приниження військових. Армія залишається частиною українського суспільства, а її ефективність залежить не тільки від наказів командування, а й від довіри, дисципліни та взаємної підтримки.
Особливо важливо, щоб публічна дискусія не шкодила бойовим підрозділам. Поширення неперевірених тверджень, спекуляції навколо дій командирів або спроби зробити політичний чи медійний привід із кожного рішення можуть створювати додаткову напругу. У воєнний час така поведінка здатна впливати не лише на репутацію окремих людей, а й на сприйняття армії загалом.
Водночас слова «Крота» не означають, що військове командування має бути позбавлене критики. Йдеться про інший підхід — професійний, відповідальний і заснований на розумінні обставин. Будь-які проблеми в армії потрібно обговорювати, але робити це так, щоб пошук недоліків приводив до виправлення ситуації, а не до взаємних образ і втрати довіри.
Чому заява комбригa викликала увагу
Різка відповідь командира 66-ї окремої механізованої бригади привернула увагу через прямоту формулювань. Військові командири нечасто публічно реагують на критику, оскільки значна частина інформації про роботу підрозділів має обмежений характер. Тому будь-яке пояснення офіцера щодо ухвалення рішень і ставлення до критиків сприймається як важливий сигнал для суспільства.
Заява Ростислава Силівакіна показує, наскільки гостро військові реагують на оцінки людей, які не перебувають у бойових умовах, але роблять категоричні висновки про роботу армії. Для бійців важливо, щоб їхні зусилля не знецінювалися коментарями, заснованими на неповній інформації. Водночас суспільний запит на прозорість і чесну розмову залишається важливим, адже довіра формується саме через відповідальне пояснення складних рішень.
Таким чином, комбриг 66-ї бригади «Крот» закликав дивитися на роботу військового командування без спрощень і гучних ярликів. Його позиція зводиться до того, що оцінювати армію потрібно з повагою до тих, хто виконує бойові завдання, і з розумінням ціни кожного рішення. Критика може бути необхідною, але вона має допомагати війську ставати сильнішим, а не ставати інструментом для публічних сварок.