Роксолана Мережко
У Києві завершився 11-й Donbas Media Forum. Упродовж трьох днів — з 8 до 10 жовтня — подія об’єднала 1397 учасників з України та інших країн. Насичена програма форуму складалася з 82 подій: дискусій, воркшопів, презентацій і професійних зустрічей, присвячених роботі медіа в умовах війни, окупації та масштабних суспільних змін.
Donbas Media Forum 2026 став майданчиком для обговорення викликів, із якими щодня стикаються журналісти, редактори, медіаменеджери, документалісти та представники громадянського суспільства. Учасники говорили не лише про оперативне висвітлення подій, а й про майбутнє української журналістики, збереження професійних стандартів і роль медіа у відновленні довіри в суспільстві.
Donbas Media Forum 2026 у Києві: майже 1400 учасників і головні теми
Цьогорічний форум продемонстрував, що українське медіасередовище залишається активним, стійким і відкритим до міжнародної співпраці. Майже 1400 учасників долучилися до розмов про те, як редакціям працювати в умовах постійної небезпеки, обмежених ресурсів, інформаційних атак і високого суспільного запиту на достовірні новини.
Окрему увагу під час Donbas Media Forum 2026 приділили регіональній журналістиці. Місцеві редакції часто першими повідомляють про наслідки обстрілів, гуманітарні проблеми, евакуацію населення, роботу критичної інфраструктури та зміни в громадах. Водночас саме регіональні медіа нерідко працюють у найскладніших умовах — поблизу лінії фронту, на деокупованих територіях або в районах, де аудиторія має обмежений доступ до перевіреної інформації.
Під час дискусій ішлося про необхідність підтримувати локальні редакції та посилювати їхню спроможність. Для громад важливо мати незалежні джерела новин, які розуміють місцевий контекст, знають потреби мешканців і можуть оперативно пояснювати рішення органів влади. Саме тому розвиток регіональної журналістики залишається одним із ключових напрямів для українського медіасектору.
Безпека журналістів, етика та робота в умовах війни
Однією з центральних тем форуму стала безпека журналістів. Повномасштабна війна змінила правила роботи медійників: репортери виїжджають у небезпечні райони, працюють під час обстрілів, документують злочини та спілкуються з людьми, які пережили окупацію, втрату домівок і близьких. У таких умовах професійна підготовка, планування відряджень і турбота про фізичний та психологічний стан команди є не менш важливими, ніж якість самого матеріалу.
Учасники також обговорювали етичні питання. Журналістам доводиться знаходити баланс між правом суспільства знати правду та необхідністю не нашкодити героям публікацій. Особливо обережної роботи потребують історії дітей, військових, родин загиблих, внутрішньо переміщених людей і мешканців територій, що пережили окупацію.
Відповідальна журналістика під час війни передбачає перевірку фактів, захист персональних даних, уважне ставлення до формулювань і відмову від поширення непідтвердженої інформації. Помилка або поспішна публікація можуть мати серйозні наслідки для людей, безпеки підрозділів і довіри аудиторії. Тому редакційні стандарти залишаються основою роботи навіть у найскладніших обставинах.
Важливою частиною професійної розмови стала й тема психологічної стійкості медійників. Постійний контакт із травматичними історіями, загрозами та втратами може призводити до виснаження. Редакціям необхідно створювати умови, у яких працівники можуть отримувати підтримку, відновлюватися та відкрито говорити про труднощі.
Дезінформація, цифрові зміни та майбутнє медіа
Ще один великий блок Donbas Media Forum 2026 стосувався інформаційної безпеки. Українські медіа працюють у середовищі, де неправдиві повідомлення, маніпуляції та пропагандистські наративи поширюються надзвичайно швидко. Соціальні мережі, анонімні канали й автоматизовані інструменти можуть як допомагати журналістам, так і створювати нові ризики.
Учасники говорили про перевірку фото й відео, встановлення джерел інформації, розпізнавання маніпуляцій та пояснення складних тем без зайвої сенсаційності. Для аудиторії дедалі важливішими стають прозорість редакції, зрозуміле маркування матеріалів і можливість відрізнити новину від оцінки чи коментаря.
Окремо розглядалися можливості та виклики, пов’язані зі штучним інтелектом. Цифрові інструменти можуть пришвидшити пошук інформації, обробку даних і підготовку окремих елементів контенту. Водночас вони не скасовують відповідальності журналіста за точність матеріалу. Автоматично створений текст, зображення або відео потребують перевірки, а редакції мають виробляти чіткі правила використання таких технологій.
Під час форуму порушували й питання фінансової стійкості медіа. Незалежні редакції потребують стабільних моделей роботи, диверсифікації доходів і довгострокового планування. Для регіональних медіа це особливо актуально, адже війна, переміщення населення та економічні труднощі безпосередньо впливають на рекламний ринок і кількість передплатників.
Водночас учасники наголошували: майбутнє медіа визначатиметься не лише технологіями чи фінансуванням. Вирішальними залишатимуться довіра, професійність, здатність працювати з різними аудиторіями та готовність пояснювати події доступною мовою. Саме медіа можуть допомагати громадам краще розуміти процеси відновлення, контролювати рішення влади й зберігати пам’ять про пережиті події.
Завершення 11-го Donbas Media Forum засвідчило, що українські журналісти продовжують шукати спільні відповіді на виклики війни та цифрової доби. 82 події за участю 1397 гостей стали простором для обміну досвідом, професійної підтримки й формування нових підходів до роботи. Для медіасфери Донбасу, інших прифронтових регіонів і всієї України такі зустрічі мають особливе значення, адже допомагають зберігати незалежну журналістику та посилювати її роль у суспільстві.