Зеленський ввів санкції проти 44 причетних до «виборів» на ТОТ

Президент України Володимир Зеленський 26 вересня підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо санкцій проти 44 осіб. Обмеження запроваджено стосовно громадян, яких українська сторона вважає причетними до підготовки та проведення незаконних «виборів» до Державної думи Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України.

Йдеться про людей, які, за даними українських органів влади, допомагали російській окупаційній адміністрації створювати видимість політичного процесу в захоплених регіонах. Участь у таких кампаніях розглядається як сприяння державі-агресору, підтримка окупаційного режиму та спроба легалізувати незаконну присутність росії на українській території.

До санкційного переліку увійшли представники незаконних органів управління, учасники організації псевдовиборчої кампанії, колаборанти, пропагандисти й інші особи, які працювали на поширення російської політики. Їхня діяльність була спрямована на нав’язування мешканцям окупованих районів російських адміністративних правил, законодавства та політичних процедур.

Обмеження стосуються осіб, пов’язаних із подіями на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Херсонщини, Запоріжжя, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Російська влада намагається поширювати на ці регіони власні виборчі механізми, хоча вони не мають законних підстав діяти за межами території росії.

Кого звинувачують у сприянні окупаційній кампанії

Серед осіб, які опинилися під українськими санкціями, згадуються пропагандистка та пособниця російських окупантів Ірина Куксенкова, а також колишній український депутат Юрій Онищук. За інформацією української сторони, після захоплення Мелітополя він почав співпрацювати з представниками держави-агресора та долучився до діяльності, вигідної окупаційній адміністрації.

Подібні випадки українська влада розглядає як приклад свідомої допомоги росії у встановленні контролю над захопленими населеними пунктами. Особи, які погоджуються брати участь в організації незаконних голосувань, виконують не лише технічну чи адміністративну функцію. Вони допомагають окупантам формувати підконтрольні органи влади, поширювати пропагандистські наративи та переконувати населення в нібито законності російського управління.

Псевдовибори використовуються для призначення лояльних до кремля представників, формування окупаційних рад і демонстрації начебто підтримки російської політики. Водночас такі заходи проходять в умовах військової присутності, тиску на цивільних, обмеження свободи слова та відсутності незалежного контролю. Тому їх не можна вважати справжнім волевиявленням громадян.

Українські правоохоронні органи документують участь конкретних людей у роботі окупаційних структур. Зібрані матеріали можуть використовуватися для правової оцінки дій фігурантів, відкриття кримінальних проваджень і подальшого притягнення винних до відповідальності. Санкції та кримінальне переслідування є різними інструментами, однак у сукупності вони мають обмежити можливості колаборантів діяти на користь росії.

Застосовані обмеження можуть передбачати блокування активів, заборону на проведення фінансових операцій, обмеження користування майном та інші заходи, передбачені українським законодавством. Санкційний механізм поширюється на майно та фінансові ресурси підсанкційних осіб, якщо вони перебувають під українською юрисдикцією або можуть бути виявлені на території України.

Чому російські «вибори» на окупованих територіях незаконні

Україна послідовно наголошує, що будь-які російські виборчі заходи на тимчасово окупованих територіях не мають юридичної сили. Москва не може проводити свої внутрішньодержавні процедури на територіях, які відповідно до міжнародного права залишаються частиною України. Так само не створюють правових наслідків рішення органів, сформованих за підсумками таких голосувань.

Проведення псевдовиборів в умовах окупації суперечить основним принципам вільного волевиявлення. Мешканці захоплених регіонів перебувають під контролем російських військових і незаконних адміністрацій, а будь-яка незгода може призвести до переслідувань, затримань або інших форм тиску. За таких обставин неможливо забезпечити відкриту конкуренцію кандидатів, незалежну агітацію та таємницю голосування.

Російська сторона також застосовує адміністративний ресурс, залучає працівників бюджетних установ, чинить тиск на місцевих жителів і поширює заяви про нібито високу явку. Окремим мешканцям можуть нав’язувати російські документи та вимагати участі у голосуванні як підтвердження лояльності до окупаційної влади. Такі дії є частиною ширшої політики примусової інтеграції захоплених територій до російського правового та політичного простору.

Імітація виборчого процесу потрібна кремлю передусім для пропаганди. За її допомогою російська влада намагається створити картину нібито добровільної підтримки окупації та виправдати власну агресію перед російським суспільством. Проте жодні заяви про результати голосування не можуть змінити міжнародно визнаний статус українських областей.

Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька області, Крим і Севастополь залишаються невід’ємними частинами України. Тимчасова окупація не надає росії суверенних прав на ці території, а проведення там російських «виборів» не змінює державного кордону та не легалізує захоплення.

Україна посилює міжнародний санкційний тиск

Інформацію про нових підсанкційних осіб Україна може передавати міжнародним партнерам для розгляду питання про запровадження аналогічних обмежень. Узгоджені санкції мають важливе значення, оскільки ускладнюють спроби фігурантів приховати майно, перемістити кошти або продовжити політичну та фінансову діяльність через треті країни.

Синхронізація санкційних рішень дозволяє створити для пособників окупації ширший простір обмежень. Якщо активи чи рахунки таких осіб заблоковані не лише в Україні, а й у державах-партнерах, можливості обходити санкції істотно зменшуються. Це також посилює персональну відповідальність тих, хто погодився працювати в незаконних адміністраціях або допомагати організовувати російські політичні кампанії.

Незаконне проведення російських виборів на тимчасово окупованих територіях засуджують Україна та її міжнародні партнери. Європейські держави, Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Норвегія, Швейцарія та інші країни наголошують, що такі дії порушують міжнародне право й не можуть бути підставою для зміни статусу українських територій.

Запровадження санкцій проти 44 осіб демонструє, що участь у російських псевдовиборах не залишатиметься без наслідків. Україна продовжує встановлювати організаторів незаконних кампаній, збирати докази їхньої діяльності та домагатися покарання для всіх, хто допомагає окупаційній владі. Санкції мають не лише обмежувальний, а й попереджувальний ефект: вони сигналізують потенційним колаборантам, що співпраця з росією може призвести до втрати активів, міжнародної ізоляції та кримінальної відповідальності.