Укриття не рятують: чому великі бетонні споруди створюють ілюзію безпеки

Дата публікації Укриття не рятують: чому великі бетонні споруди створюють ілюзію безпеки
Опубліковано 05.11.26 23:05
Переглядів статті Укриття не рятують: чому великі бетонні споруди створюють ілюзію безпеки 41
Укриття не рятують: чому великі бетонні споруди створюють ілюзію безпеки

Сам факт наявності укриття не гарантує безпеки, якщо людина не встигає до нього дістатися. На це звертає увагу автор колонки Київ Life, аналізуючи, як Київ і Київщина пристосовуються до регулярних російських обстрілів.

За офіційною статистикою Києва, у вересні та жовтні повітряна тривога лунала в середньому майже сім разів на день. Загалом сигнали займали близько 30% доби.

За таких умов багато людей не прямують до найближчого укриття. Вони спершу перевіряють повідомлення в телефоні, відходять від вікон, а на вулиці можуть зайти в арку або приміщення на цокольному поверсі. Найнебезпечніші хвилини перечікують і повертаються до звичних справ.

За даними українських дослідників, так діють до дев’яти з десяти людей. Автор колонки вважає, що це не обов’язково свідчить про безвідповідальність: радше йдеться про спробу пристосуватися до життя, у якому повітряні тривоги стали щоденною реальністю.

Для керівників укриття — не лише питання особистої безпеки

Для керівників компаній, виробництв і шкіл ситуація має інший вимір. Вони відповідають не тільки за себе, а й за працівників, учнів та відвідувачів. До особистої обережності додається відповідальність перед законом.

Особливо гостро це стосується малого та середнього бізнесу, який забезпечує три чверті робочих місць і дві третини доданої вартості в Україні. Водночас вимог до підприємств стає більше: вони можуть накладатися одна на одну, суперечити або з’являтися вже після того, як реальність змінилася.

Окремо автор розглядає захист людей в освітніх закладах. На його думку, помилковий підхід сформувався ще на початку повномасштабної війни, коли основну ставку зробили на великі й дорогі бетонні споруди. Фахівці з будівництва, архітектури та матеріалів тоді попереджали, що укриття неможливо звести так швидко, як ракета долітає до цілі.

Попри це, у 2023 році Україна закріпила централізовану модель розвитку фонду захисних споруд. За підрахунками уряду, реалізація стратегії до 2034 року потребує 789 мільярдів гривень.

Чинні норми не передбачають прямого влучання

Автор ставить під сумнів, чи не створює така модель ілюзію безпеки. Державні будівельні норми «Захисні споруди цивільного захисту» прямо зазначають, що не охоплюють випадки прямого влучання боєприпасів із вибухом на поверхні або безпосередньо біля стін і покриття споруди.

Отже, укриття, збудоване за чинними нормами, не розраховане на пряме влучання. Питання захищеної інфраструктури стосується не лише шкіл: раніше повідомлялося, що в Києві захищеними були лише чотири з 11 трансформаторів, тоді як більшість критичних об’єктів залишалася вразливою до атак. Детальніше про це — у матеріалі про захищеність київських трансформаторів.

Проблема доступності укриттів помітна і в житлових районах столиці. Зокрема, Троєщину та Дарницю називали районами Києва з найменшим рівнем захищеності на випадок нових атак.

Поділитись у соціальних мережах:

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter