У центрі Києва готують до знесення історичний будинок XIX століття: активісти б’ють на сполох

У центрі Києва готують до знесення історичний будинок XIX століття: активісти б’ють на сполох

У самому серці столиці виник новий суспільний конфлікт навколо збереження архітектурної спадщини. На вулиці Алли Тарасової, 6 розпочали підготовчі роботи біля будинку Горбунової — споруди кінця XIX століття, яка роками була частиною міського ландшафту та культурного життя району. Повідомлення про активність на об’єкті оприлюднив київський пам’яткоохоронець і громадський активіст Дмитро Перов, що одразу викликало занепокоєння серед місцевих активістів і фахівців із охорони пам’яток.

Будівля з понад столітньою історією та її культурна роль

Будинок Горбунової зведено в 1899 році і разом із прилеглим флігелем формував єдину міську садибу, що зберігала архітектурні риси кінця ХІХ століття. За даними громадської ініціативи Мапа Реновації, до 1916 року власницею була міщанка Софія Горбунова. Протягом XX століття споруда неодноразово змінювала своє призначення: від приватної садиби до комунальних квартир у радянський період, а в туристично-мистецькій добі — до простору, де збиралися митці, музиканти й представники креативних спільнот.

Для киян такі будівлі не лише носії минулого, а й живі свідки соціальної та культурної трансформації міста. Їхні фасади, внутрішня планування та історії мешканців формують цілісне відчуття історичного середовища, яке важливо зберегти при будь-яких проєктних рішеннях.

ЮНЕСКО, правовий статус і ризики демонтажу

Особливе занепокоєння викликає те, що будинок розташований у буферній зоні об’єкта Всесвітньої спадщини — Собору Святої Софії. Такий розміщення накладає додаткові обмеження та вимоги до будь-яких будівельних або демонтажних робіт, оскільки зміни в охоронній зоні можуть позначитися на сприйнятті та цілісності історичного ландшафту. Усі втручання у буферні зони повинні проходити ретельну експертизу й погодження з профільними державними органами та відповідними міжнародними структурами.

Проте, як стверджують активісти, на місці виконання робіт відсутній будівельний паспорт та інші документальні підтвердження права на проведення саме таких робіт. Одночасно з цим, будівля не внесена до офіційного реєстру пам’яток, який веде Департамент охорони культурної спадщини КМДА, що значно ускладнює правовий захист об’єкта. Згідно з оприлюдненими деклараціями, замість реставрації планується масштабна реконструкція під готельно-торговельно-офісний комплекс — проєкт, що передбачає суттєві зміни або навіть часткове знесення історичної забудови.

Такий розвиток подій викликає питання до процедур міської влади та контролю за дотриманням норм у зоні охорони. Громадськість наголошує на необхідності повної прозорості проєктів, публічних слухань і незалежної історико-архітектурної експертизи перед тим, як приймати рішення про демонтаж або реконструкцію.

Громадський резонанс і можливі шляхи захисту

Історія навколо будинку Горбунової — черговий епізод у довгій дискусії про те, як поєднати розвиток міста й збереження його архітектурної пам’яті. Громадські активісти та пам’яткоохоронці вже оголосили про моніторинг ситуації, збір документів і звернення до відповідних інституцій з вимогою надати інформацію про правові підстави робіт. Серед можливих кроків — ініціація включення будинку до переліку охоронних об’єктів, проведення історико-архітектурної експертизи, публічні слухання та звернення до міжнародних організацій, якщо йдеться про ризики в буферній зоні ЮНЕСКО.

Експерти вказують, що компромісні рішення можливі: реконструкція, яка зберігає фасади та автентичні елементи, адаптація будівлі під нові функції без втрати історичної структури, або перенесення частин архітектурних елементів при належній документації й згоді громадськості. Водночас без належних юридичних гарантій і прозорих процедур ризик повного знищення цінної спадщини залишається високим.

Наразі офіційного підтвердження початку демонтажу немає, проте присутність підготовчих робіт і відсутність необхідної документації змушують активістів та містян підвищити пильність. Від оперативної реакції громадськості й професійних інституцій залежить, чи вдасться зберегти будинок Горбунової як частину історичного обличчя Києва, або ж на його місці з’явиться новий комерційний проєкт без історичного коріння.

Київ сьогодні стоїть перед вибором між стрімкою забудовою й відповідальною політикою збереження пам’яток. Справжня прозорість, доступ до документів і участь громадськості у прийнятті рішень — ключові умови, які можуть змінити хід подій на вулиці Алли Тарасової, 6 та забезпечити довгострокове збереження культурної спадщини міста.