У Києві частину захисних конструкцій на пам’ятниках можуть демонтувати або модернізувати. Під накриттями фахівці виявили плісняву, грибок, рослини та ознаки корозії, повідомляє Київ Life із посиланням на сюжет КИЇВ24.
Захисні конструкції почали встановлювати на столичних монументах на початку повномасштабного вторгнення. Комунальні служби та волонтери облаштовували їх, щоб уберегти пам’ятники від вибухових хвиль і уламків під час російських обстрілів.
Одне з накриттів свого часу захистило пам’ятник Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській. Водночас тривале перебування монументів під щільними матеріалами створило іншу проблему: через високу вологість, перепади температур і порушення природного мікроклімату їхній стан почав погіршуватися.
Що виявили під захисними конструкціями
Під час обстежень на поверхнях пам’ятників зафіксували плісняву та грибок. Крізь конструкції проростають рослини, а через парниковий ефект на бронзових елементах з’явилися висоли й ознаки корозії.
На пам’ятнику Богдану Хмельницькому коріння рослин почало руйнувати структуру постаменту. Частину монументів уже очистили спеціальним обладнанням високого тиску, зокрема апаратами Kärcher.
Рішення ухвалюватимуть для кожного пам’ятника окремо
У Департаменті охорони культурної спадщини зазначають, що універсального способу захисту монументів під час війни немає. Для кожного об’єкта окремо оцінюють технічний стан, можливі ризики та безпекову ситуацію.
За підсумками обстежень конструкцію можуть демонтувати, модернізувати або встановити повторно. За попередніми даними, більшості пам’ятників масштабна реставрація наразі не потрібна. Необхідність подальших робіт визначатимуть окремо.
Окремо в столиці розконсервовують пам’ятник Лесі Українці — захисні конструкції з нього прибирають після оцінки стану монумента.
Паралельно Київ оцифровує культурну спадщину за допомогою 3D-сканування, фотограмметрії та детальних обмірів. Створена документація може стати науковою основою для реставрації або відновлення пам’яток у разі їх пошкодження.
Раніше в столиці також оцифрували понад 200 тисяч аркушів рукописів Івана Франка. Про те, як у різні часи пам’ятники використовували для формування історичної пам’яті, читайте в матеріалі «Як СРСР контролював пам’ять українців: пам’ятники Леніну й заборонені імена».
У Києві за тиждень захворіли понад 7 тисяч людей: що показала статистика
У Києві біля дороги вщент згорів легковик: рятувальники розповіли про пожежу