Торговельний центр замість зеленої зони: як Київ втрачає землю без згоди громади

Київ втрачає частини своєї зеленої тканини під тиском комерційних інтересів, і приклади таких історій множаться по всьому місту. Нерідко процес відбувається без широкого інформування мешканців та при відсутності конкурентних процедур, що ставить під сумнів легітимність ухвалених рішень. Один із таких випадків розгортається у Святошинському районі, де на місці зеленої ділянки з’являється ризик будівництва великого комерційного об’єкта.

Що відбувається у Святошинському районі

Йдеться про земельну ділянку площею понад один гектар, розташовану вздовж Кільцевої дороги поруч зі Святошинським кладовищем та санітарно-захисною зоною. За існуючими містобудівними та екологічними нормами такі території мають суворі обмеження щодо інтенсивності забудови та функціонального призначення. Проте нещодавнє рішення органів місцевого самоврядування відкриває дорогу для зведення торговельно-розважального комплексу на цій ділянці.

Передача права користування землею відбулась без оголошення відкритих торгів та прозорого конкурсу — фактично місто втратило можливість отримати ринкову вартість за право використання ресурсу. Орендарем призначено ТОВ «Реконіс», компанію, яка вже має історію користування цією територією без належно оформленого договору. Це створює враження, що рішення про зміну функціонального призначення та подальшу забудову ухвалюються під тиском вузьких інтересів, а не в інтересах громади.

Непрозорі процедури, борги і бізнес-зв’язки

Історія користування ділянкою має судові нюанси: місто добилось через суд стягнення коштів, які за твердженням органів місцевого самоврядування були використані безпідставно. Розмір стягнення перевищив кілька мільйонів гривень, що підкреслює факт тривалого нелегального користування комунальним ресурсом. Проте фінансові наслідки для бізнес-структур виявилися відносно малими в порівнянні з можливими вигодами від подальшого освоєння привабливої ділянки.

Крім того, у мережі пов’язаних підприємств фігурують назви, що свідчать про ширший бізнес-пул навколо проекту: серед пов’язаних структур називають декілька фірм, які мають історичні та політичні зв’язки. Це породжує запитання про те, наскільки рішення про передачу землі носили системний характер і чи не було в їх основі лобістських домовленостей. У публічних обговореннях також з’являються згадки про вплив політичних фігур та груп, що підсилює підозри громадськості у непрозорості процедури.

Важливо відзначити роль, яку у таких процесах відіграє місцева інфраструктура управління землею. Саме через органи, відповідальні за розпорядження земельними ресурсами, проходять документи, які дозволяють змінювати цільове призначення, погоджувати забудову і погоджувати винятки з існуючих обмежень. У випадку зі Святошинською ділянкою ключове значення має позиція департаменту, що опікується землею в місті.

Наслідки для громади і можливі дії

Для мешканців району та киян загалом такі рішення означають реальну втрату доступу до зелених просторів, погіршення екологічної ситуації та зменшення якості життя у густонаселених частинах міста. Замість парків і рекреаційних зон з’являються торгові площі, парковки й інфраструктура, яка посилює навантаження на дорожню мережу і створює додатковий шум та забруднення повітря.

Громада може та повинна реагувати: ініціювати громадські обговорення, вимагати проведення повторних екологічних оцінок, оскаржувати рішення в судовому порядку та надавати публічний супровід через незалежні ЗМІ. Водночас необхідна системна реформа процедур розпорядження землею, щоб забезпечити прозорість, відкриті торги та реальний механізм участі мешканців у прийнятті рішень щодо просторового розвитку міста. Ключовими запитами мають стати вимога відкритості рішень з боку Київської міської ради, належна робота Департаменту земельних ресурсів КМДА та притягнення до відповідальності тих, хто допускає зловживання з комунальною власністю.

Святошинський кейс — не тільки про одну ділянку землі: це симптом ширшої проблеми, коли інтереси громади відходять на задній план. Тільки посилення прозорості, громадського контролю та правової відповідальності дозволить зупинити процес маргіналізації зелених зон і повернути місту його природні ресурси у публічне користування.