Світло для лікарень та насосів: у Києві заживили всю критичну інфраструктуру, але Лівий берег досі в кризі

Енергетична ситуація у столиці залишається напруженою, попри повідомлення служб про важливі кроки до стабілізації. Фахівці вже змогли заживити критичну інфраструктуру, забезпечивши електропостачання лікарень, насосних станцій та котелень. Водночас значна частина побутових споживачів, особливо на Лівому березі, досі відчуває дефіцит енергії: екстрені відключення тривають, а сотні тисяч мешканців залишаються у режимі очікування відновлення з нормальними графіками.

Що зроблено та чому це важливо

Основне досягнення останніх діб — пріоритетне підключення об’єктів, від яких залежить життя та безпека містян. Завдяки роботі бригад ДТЕК та інших операторів електромереж вдалося відновити живлення у лікарнях, на насосних станціях, у котельнях і на ключових ділянках водопостачання. Це означає, що у більшості випадків зберігаються можливості для надання невідкладної медичної допомоги, робота систем теплопостачання та подача води, що критично в умовах морозів.

Підключення медичних закладів дозволяє уникнути евакуацій хворих та планових зривів процедур, а живлення насосів забезпечує подачу гарячої та холодної води в ті райони міста, де мережі ще не зазнали повного пошкодження. Це фундаментальна відправна точка для поступового повернення до стабільного життя у столиці.

Де ситуація найскладніша

Найскладніше — на території Дніпровського та Деснянського районів, де енерговузол опинився у частковій ізоляції через пошкодження місцевих об’єктів генерації та ліній передачі. Саме тут мешканці відчувають найбільші незручності в побуті: без світла залишаються значні масиви житлових будинків. За офіційними даними, близько 44 000 осель все ще не мають стабільного електропостачання.

Причини тривалих відключень — не лише фізичні пошкодження обладнання, а й необхідність працювати в умовах обмеженого розподілу потужності. Через ризик перевантаження мережі оператори застосовують екстрені режими, коли світло вмикають за залишковим принципом лише після забезпечення потреб критичних об'єктів. Через це неможливо наразі скласти чіткий та надійний графік для мешканців, що ускладнює планування та підготовку до холодних вечорів.

Що робити мешканцям і чого очікувати

Поки триватимуть аварійні роботи та випробування відновлених ділянок мережі, варто дотримуватися простих правил безпеки та енергоощадження. Рекомендується підготувати запас підзарядних пристроїв, батарейок, теплий одяг і ковдри, а також за можливості мати альтернативні джерела освітлення. Для осіб із медичними потребами важливо заздалегідь перевірити роботу резервних джерел живлення та координувати свої дії з медичними закладами.

Мешканцям слід уважно стежити за офіційними повідомленнями від енергетичних компаній і міської влади, оскільки ситуація може змінюватися оперативно. Якщо у вашому будинку є підвищений ризик замерзання труб або інші критичні побутові проблеми, зв’язуйтеся зі службами ЖКГ або приймайте тимчасові заходи: закривати батареї, тримати кран із мінімальним підтіканням для запобігання промерзанню, використовувати переносні обігрівачі за інструкцією.

Ремонтні бригади працюють у посиленому режимі, часто 24/7, щоб перерозподілити навантаження й поступово повернути живлення у житлові квартали Лівобережжя. Однак треба розуміти, що стабілізація займе час: потрібно відновити мережеві з’єднання, перевірити обладнання на предмет безпечної експлуатації під навантаженням і уникнути повторних аварій у період сильних морозів. До остаточного вирішення проблеми важливо зберігати спокій, дотримуватися порад фахівців та не піддаватися паніці.

Підсумовуючи: відновлення критичної інфраструктури — це важливий і життєво необхідний крок, який дозволяє уникнути найсерйозніших наслідків для здоров’я та безпеки населення. Водночас побутова стабільність, особливо на території Дніпровського та Деснянського районів, потребує ще часу і значних зусиль від енергетиків і ремонтних служб. Слідкуйте за оновленнями від офіційних джерел, дбайте про власну безпеку та економне використання ресурсів у ці складні дні.