Росія випробовує реактивні дрони зі швидкістю до 900 км/год: відповідь України

Росія готується до можливого нового етапу повітряних атак по Україні, роблячи ставку на реактивні безпілотники. Йдеться про апарати, які вже використовуються під час ударів і здатні розвивати швидкість до 600 км/год. Водночас українські військові прогнозують, що в майбутньому характеристики таких дронів можуть суттєво зрости. За оцінками Повітряних сил, швидкість російських реактивних безпілотників потенційно може досягнути 800–900 км/год.

Наразі показники на рівні 800–900 км/год ще не фіксувалися, однак розвиток цього напряму вже став помітною тенденцією. Російська армія продовжує вдосконалювати ударні безпілотники, змінюючи їхню конструкцію, силові установки, системи навігації та керування. Для України це означає появу нової загрози, яка потребує швидкої адаптації протиповітряної оборони.

Заступник командувача Повітряних сил Юрій Черевашенко повідомив, що нині російські реактивні дрони можуть розвивати швидкість приблизно до 600 км/год. За його словами, українські військові враховують можливість подальшого прискорення таких цілей.

«Ми прогнозуємо збільшення швидкості до 800–900 км/год», — зазначив представник Повітряних сил під час засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії.

Реактивні безпілотники стають масовішими

Небезпека реактивних дронів полягає не лише в їхній швидкості. Важливим фактором є також зростання кількості таких апаратів у складі російських повітряних атак. За інформацією Повітряних сил, із липня росія істотно збільшила застосування реактивних безпілотників. Нині вони становлять близько 40% від загальної кількості дронів, які використовує армія країни-агресора.

Українські військові не виключають, що в майбутньому частка реактивних апаратів може зрости до 80%. Якщо такий прогноз справдиться, структура повітряних ударів помітно зміниться. Повільніші безпілотники можуть доповнюватися або частково замінюватися швидкісними платформами, які здатні коротше перебувати в зоні дії української протиповітряної оборони.

Під час масованої атаки росія може комбінувати різні типи цілей. Одночасно можуть запускатися ударні дрони, реактивні безпілотники та ракети, що рухаються на різних висотах і з різною швидкістю. Така тактика створює додаткове навантаження на системи виявлення, операторів і підрозділи, які відповідають за безпосереднє знищення повітряних об’єктів.

Швидкісний дрон складніше вчасно виявити, супроводити та уразити. Після фіксації цілі в захисників залишається менше часу для визначення її маршруту, вибору засобу перехоплення та відкриття вогню. Особливо важливим стає точне визначення напрямку польоту, адже навіть незначна затримка може скоротити можливості для ефективної протидії.

Збільшення швидкості також висуває нові вимоги до радарів, систем управління та засобів радіоелектронної боротьби. Потрібно не лише побачити дрон, а й оперативно передати інформацію тому підрозділу, який перебуває на оптимальній позиції для його знищення. Саме тому протидія реактивним безпілотникам має бути частиною єдиної, взаємопов’язаної системи ППО.

Україна розробляє дрони-перехоплювачі

Одним із ключових напрямів української відповіді стає створення безпілотників-перехоплювачів. Такі апарати мають швидко наближатися до ворожої цілі та знищувати її ще до досягнення визначеного об’єкта. Розвиток цього напряму може посилити українську протиповітряну оборону й зменшити навантаження на дорогі зенітні ракетні комплекси.

За словами Юрія Черевашенка, із Повітряними силами співпрацюють 20 компаній-виробників. Чотирнадцять із них уже проводять тестові польоти власних розробок. Це свідчить про те, що в Україні формується окремий сектор оборонних технологій, орієнтований на перехоплення швидкісних повітряних цілей.

Шість компаній уже мають певні результати зі знищення реактивних дронів. Водночас три виробники продемонстрували показники, які військові називають перспективними. На етапі випробувань оцінюють не лише максимальну швидкість перехоплювача, а й точність наведення, стабільність польоту, ефективність у різних умовах та здатність працювати в єдиній системі управління.

Для результативного застосування дрона-перехоплювача необхідно своєчасно отримати інформацію про повітряну ціль. Тому така система не може існувати окремо від радарів, спостережних постів, засобів зв’язку та командних пунктів. Перехоплювач має отримати координати, швидко вийти на потрібний напрямок і виконати завдання в обмежений проміжок часу.

Важливою перевагою безпілотників-перехоплювачів може стати їхня вартість. Використовувати дорогі ракети проти кожної повітряної цілі економічно складно, особливо в умовах тривалої війни та регулярних масованих атак. Якщо українські розробки вдасться запустити в серійне виробництво, вони зможуть доповнити наявні засоби ППО та забезпечити більш гнучке використання ресурсів.

Водночас перехоплювачі не стануть універсальним рішенням. Їхня ефективність залежатиме від швидкості реакції всієї системи, надійності зв’язку, захищеності каналів керування та здатності працювати в умовах радіоелектронних перешкод. Також важливим залишається питання масштабування виробництва, адже для захисту великих територій потрібна значна кількість таких апаратів.

За оцінкою Повітряних сил, постачання дронів-перехоплювачів у необхідних масштабах очікується не раніше кінця листопада. До цього часу триватимуть випробування, порівняння різних моделей і визначення рішень, які найкраще відповідають потребам української оборони.

Як швидкість змінює роботу протиповітряної оборони

Якщо російські реактивні дрони справді досягнуть швидкості 800–900 км/год, українська ППО матиме працювати в умовах значно скороченого часу на реагування. Від моменту виявлення цілі до її наближення до важливого об’єкта проходитиме менше часу. Це підвищує значення автоматизації, точності обміну даними та оперативності ухвалення рішень.

Нові умови можуть вимагати посилення всіх складових повітряного захисту. Радіолокаційні комплекси повинні швидше виявляти цілі, системи управління — оперативно розподіляти їх між підрозділами, а засоби ураження — мати достатню швидкість і маневреність. Додаткову роль відіграватимуть мобільні вогневі групи, зенітні комплекси малої дальності, засоби радіоелектронної боротьби та безпілотники-перехоплювачі.

Українська відповідь на реактивні дрони росії, ймовірно, складатиметься з поєднання різних технологій. Жоден окремий вид озброєння не зможе повністю розв’язати проблему, якщо противник одночасно збільшуватиме швидкість, кількість і різноманітність повітряних цілей. Саме комплексний підхід дасть змогу ефективніше захищати міста, критичну інфраструктуру та позиції Сил оборони.

Розвиток дронів-перехоплювачів також може стати важливим кроком для української оборонної промисловості. Випробування за участю одразу кількох десятків компаній створює конкуренцію між виробниками та дає змогу швидше знаходити ефективні технічні рішення. Надалі такі розробки можуть удосконалюватися з урахуванням реального бойового досвіду.

Наразі російські реактивні безпілотники ще не демонструють прогнозованої швидкості на рівні 800–900 км/год, але українські військові готуються до такого сценарію заздалегідь. росія нарощує використання швидкісних дронів, а Україна розвиває власні засоби їхнього перехоплення. Від того, наскільки швидко перспективні розробки пройдуть випробування та надійдуть до підрозділів, залежатиме здатність української ППО протистояти майбутнім масованим атакам.