У 2025 році в Україні 930 дітей народилися мертвими, а ще 353 померли протягом перших 28 днів життя. Про це свідчать офіційні дані Міністерства охорони здоров’я, які наводить Київ Life у матеріалі про підтримку родин після перинатальної втрати.
Ці цифри авторка колонки розглядає крізь власний досвід: її донька Ксенія померла на 40-му тижні вагітності. Жінка приїхала до пологового будинку вже знаючи про втрату, але навіть професійні знання про вагітність, пологи, мертвонародження та права батьків не позбавили її розгубленості й шоку.
У 2025 році в Україні живими народилися 159 147 дітей. Однак для кожної родини, яка втратила дитину, статистика не зменшує масштабу пережитого горя.
Чому самих знань про права недостатньо
Безпосередньо в пологовій залі жінці та її чоловікові допомагала подруга Дар’я Коцюба. Вона заснувала спільноту «Народжені ненародженими», сама пережила мертвонародження в Канаді й приїхала підтримати родину.
Завдяки цій підтримці батьки змогли покупати та сповити доньку, зробити фотографії й відео, а також зберегти відбитки її ручки та ніжки. Без людини поруч жінка могла б не наважитися побачити дитину й узяти її на руки.
Авторка наголошує, що просто повідомити батькам про їхні права недостатньо. У момент втрати їм потрібні зрозумілі пояснення того, що відбувається, делікатна пропозиція можливих способів попрощатися та практична допомога з їх реалізацією. Лише тоді рішення родини може бути справді поінформованим.
Таку підтримку в пологовому будинку, на її думку, мають надавати підготовлені працівники — зокрема акушерки та медсестри. Окремим питанням залишається безпека самих медичних закладів: уряд спрямував 354,6 мільйона гривень на облаштування укриттів у пологових будинках і захист лікарень.
Батькам часто не пропонують попрощатися з дитиною
Дослідження громадської організації «Безпечне народження» показало, що 65,7% опитаних жінок не контактували з дитиною після втрати. Серед них 28,7% розповіли, що медичні працівники прямо або опосередковано відмовляли їх від такого контакту, а 36,9% зазначили, що їм узагалі не запропонували такої можливості.
Водночас 71% респонденток не отримали від медиків пояснень про можливість побачити дитину, попрощатися з нею або створити пам’ятні речі.
На думку авторки, право на прощання не повинно обмежуватися відсутністю перешкод з боку медперсоналу. Родинам необхідні делікатна комунікація, доступна інформація та фахова підтримка в момент, коли самостійно ухвалювати рішення надзвичайно складно.
Курс валют у Києві 14 листопада: де вигідніше купувати долари, євро та злоті