Київські укриття «виконали» лише на папері: що виявило розслідування

Повторна перевірка столичних укриттів продемонструвала, що офіційні звіти про їхню готовність не завжди відповідають реальній ситуації. Об’єкти, щодо яких раніше повідомляли про усунення недоліків і підготовку до прийому людей, під час нового огляду знову виявилися проблемними. Частина приміщень не мала необхідного обладнання, окремі системи працювали неналежно, а санітарний стан не відповідав базовим вимогам безпеки.

До інспекції долучилися представники Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та журналісти. Вони оглянули укриття, які вже перевіряли раніше. Такий підхід дав змогу порівняти не лише фактичний стан захисних споруд, а й те, наскільки повно відповідальні служби виконали попередні приписи. Результати повторного рейду поставили під сумнів достовірність частини звітів районних адміністрацій і балансоутримувачів.

У документах ішлося про те, що виявлені раніше порушення усунули, а укриття можуть використовуватися під час повітряних тривог. Однак безпосередній огляд показав: у деяких випадках зміни були лише формальними або взагалі не відбулися. Це означає, що мешканці міста могли отримувати інформацію про готовність споруд, яка не підтверджувалася їхнім реальним станом.

Яку готовність укриттів декларували чиновники

Наприкінці липня заступник міського голови Києва Петро Пантелеєв повідомляв, що близько 85% столичних сховищ та укриттів повністю готові або мають обмежену готовність до прийому громадян. Такий показник мав засвідчити, що місто провело масштабну роботу з підготовки об’єктів цивільного захисту.

Водночас саме формулювання «обмежена готовність» потребує чіткого пояснення для мешканців. Людина, яка шукає безпечне місце під час обстрілу, має розуміти, чи може вона безперешкодно зайти до приміщення, перебувати там упродовж кількох годин і розраховувати на мінімально необхідні умови. Наявність укриття в офіційному переліку ще не гарантує, що воно буде відчиненим, освітленим, чистим та придатним для тривалого перебування.

Захисна споруда повинна мати справні комунікації, вентиляцію, освітлення, доступний санвузол, запас води, засоби пожежогасіння та аптечку. Важливими залишаються також стан входу, наявність аварійного виходу, можливість швидко потрапити всередину в будь-який час доби та відсутність перешкод для людей з інвалідністю, літніх громадян і батьків із дітьми.

Після першої перевірки балансоутримувачам надали перелік зауважень. Надалі у звітності зазначили, що частину проблем ліквідували. Саме тому повторний огляд мав показати, чи були виконані обіцянки на практиці. Натомість інспектори знову зафіксували порушення, які безпосередньо впливають на безпеку людей.

Які недоліки виявили під час повторного огляду

В одному з укриттів перевіряльники не знайшли необхідних засобів пожежогасіння. Йдеться про вогнегасники, які мають перебувати у приміщенні в достатній кількості, бути справними та доступними для використання. У разі займання відсутність такого обладнання може ускладнити локалізацію пожежі до прибуття рятувальників.

Ще одним суттєвим порушенням стала відсутність аптечок першої допомоги. В укритті під час тривоги можуть одночасно перебувати десятки людей, серед яких діти, люди похилого віку та громадяни з хронічними захворюваннями. Навіть незначна травма, різке погіршення самопочуття або панічна реакція потребують доступу до базових медичних засобів. Якщо аптечки немає, надати першу допомогу стає значно складніше.

Окремо перевіряльники звернули увагу на електропостачання. У попередній документації його вказували як відновлене, проте під час фактичного огляду система працювала з аварійними збоями. Нестабільна електрика означає ризик раптового зникнення освітлення, перебоїв у роботі вентиляції, насосів та інших систем. Для людей, які перебувають у замкненому приміщенні під час тривалої атаки, це створює додаткову небезпеку.

Проблеми виявили й у санітарних приміщеннях. Стан санвузлів не відповідав вимогам нормального користування: зафіксували антисанітарію та інші недоліки. Для укриття, розрахованого на тривале перебування громадян, це не другорядне питання. Якщо сигнал повітряної тривоги триває довго, доступ до чистого та справного санвузла є базовою потребою, а не додатковою зручністю.

Особливо показовим є те, що частину цих проблем уже фіксували під час попередніх перевірок. Їх повторна поява може свідчити про неналежне утримання захисної споруди або про те, що відповідальні особи обмежилися складанням документів без реального виконання робіт.

Фактичний стан укриття не відповідав заявленому рівню готовності. Відсутність вогнегасників і аптечки, несправності електропостачання та неналежний стан санвузлів ставлять під сумнів безпеку людей, які змушені користуватися цим приміщенням під час обстрілів.

Чому розбіжності у звітах становлять небезпеку

Представники Офісу Омбудсмана зафіксували невідповідності між інформацією в документах і результатами безпосереднього огляду. Тепер має бути встановлено, на якому етапі виникла проблема. Причиною могла стати поверхнева первинна перевірка, помилка під час оформлення акта, неналежна передача інформації між службами або свідоме внесення до звітності даних, які не підтверджувалися на місці.

Відповідальність за конкретне укриття зазвичай розподіляється між балансоутримувачем, районною адміністрацією та службами, які організовують обслуговування і ремонт об’єкта. Якщо недоліки були відомі, але їх не усунули, виникають питання до виконання посадових обов’язків. Якщо ж у документах зазначили, що порушення ліквідовані, хоча під час повторного огляду вони залишилися, окремої оцінки потребує достовірність службової звітності.

Для киян це має не лише адміністративне, а й безпосереднє практичне значення. Під час повітряної тривоги мешканці орієнтуються на офіційні списки та повідомлення міських служб. Вони розраховують, що вказане укриття буде доступним, а його стан дасть змогу пережити обстріл або іншу надзвичайну ситуацію. Формальна готовність, підтверджена лише підписом у документі, не захищає від уламків, вибухової хвилі, пожежі чи задимлення.

Регулярні перевірки мають завершуватися не тільки складанням актів, а й конкретними діями. Потрібно визначати відповідальних осіб, встановлювати строки усунення кожного недоліку та повторно перевіряти результат. Важливо також, щоб оцінювання проводили не лише за документами, а за фактичним доступом до приміщення, справністю обладнання і можливістю користуватися укриттям у реальних умовах.

Окрему увагу слід приділяти дверям і замкам. Навіть повністю обладнане приміщення втрачає сенс, якщо під час тривоги люди не можуть потрапити всередину. Так само небезпечними є захаращені проходи, відсутність аварійного виходу, несправна вентиляція, слизька підлога, недостатнє освітлення та відсутність місць для сидіння. Такі недоліки можуть особливо сильно вплинути на дітей, маломобільних громадян і людей, які перебувають у стані стресу.

Повторна інспекція показала, що заявлені 85% готових або частково готових укриттів у Києві потребують додаткового підтвердження. Мешканці столиці мають право знати не узагальнену статистику, а реальний стан конкретних споруд у своїх районах. Для цього результати перевірок повинні бути точними, зрозумілими та заснованими на фактичному огляді.

Найважливішим підсумком ситуації має стати не черговий звіт, а реальне усунення порушень. Укриття повинні обладнати вогнегасниками, аптечками, справним освітленням і вентиляцією, привести до належного стану санвузли та забезпечити постійний доступ. Лише після цього можна говорити про готовність захисних споруд не на папері, а в умовах справжньої загрози.