Як зберегти українську культуру в часи втоми: рішення з Граца

Дата публікації Як зберегти українську культуру в часи втоми: рішення з Граца
Опубліковано 07.11.26 16:38
Переглядів статті Як зберегти українську культуру в часи втоми: рішення з Граца 54
Як зберегти українську культуру в часи втоми: рішення з Граца

Як зберегти міжнародну підтримку української культури в умовах втоми від війни, обговорювали на конференції «Networks of Cooperation: Sustainable Structures for Ukrainian Cultural Actors in Europe and Beyond». Подія відбулася в жовтні в австрійському Граці. Про це повідомляє Київ Life.

Учасники зосередилися на сталих форматах співпраці між українськими митцями, культурними менеджерами та європейськими інституціями. Однією з головних тем стали фрустрація й виснаження, які дедалі помітніше впливають на готовність партнерів підтримувати українську культуру.

Конференція проходила у просторі Kunsthaus Graz. Перший день розпочався з відеозвернень, зокрема лауреатки Нобелівської премії миру Олександри Матвійчук. Вона наголосила на імперіалістичних атаках росії на українську ідентичність і викраденні та перевихованні українських дітей.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури Тетяна Бережна говорила про наслідки блекаутів і російських ударів по книговидавництвах. На тлі цих проблем вона також згадала програму «Тисяча весен», яка напередодні отримала 2600 заявок. Про те, як перебої з електропостачанням впливають на повсякденне життя українців, читайте також у матеріалі про екстрені відключення світла в Києві.

Чому «резильєнтність» не пояснює всього

Ключову лекцію мав виголосити художник Нікіта Кадан, але приїхати до Граца не зміг. Натомість дослідниця Ася Баздирєва, яка працює у віденському Weibel Institute при Angewandte, представила власний виступ. Листа Кадана, надісланого за кілька годин до початку, на прохання організаторів зачитала кураторка Тетяна Кочубінська.

Баздирєва звернула увагу на відмінності між професійною мовою митців і культурних менеджерів. Художники не завжди описують свою роботу через «мережування», «співпрацю» та «сталість», тоді як інституції рідко говорять про розриви, напругу й межі репрезентації.

Дослідниця застерегла, що поняття на кшталт «резильєнтності» дедалі активніше використовують у розмовах про війну, геополітику та культурну дипломатію. На її думку, така абстрактна лексика може спрощувати складний досвід і знеособлювати людей, які живуть у тривалій екзистенційній загрозі.

Окремо Баздирєва говорила про розвиток українського мистецтва після проголошення незалежності. Воно, за її оцінкою, постійно протистояло експлуатативній логіці державних та олігархічних сил і не мало повної автономії. «Культурне та мистецьке виробництво в незалежній Україні ніколи не користувалося привілеєм автономії», — зазначила дослідниця.

Фінальним акцентом виступу стала боротьба українського суспільства за суб’єктність, зокрема через мову. Баздирєва зауважила, що із західної інтелектуальної перспективи цю боротьбу часто спрощено називають «націоналізмом», хоча передусім ідеться про самовизначення.

Поділитись у соціальних мережах:

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter