Дата публікації Флігель Киселівського на Подолі можуть захистити: власника зобов’яжуть укласти охоронний договір
Опубліковано 21.09.26 14:00
Переглядів статті Флігель Киселівського на Подолі можуть захистити: власника зобов’яжуть укласти охоронний договір 3

Флігель Киселівського на Подолі можуть захистити: власника зобов’яжуть укласти охоронний договір

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Власника флігеля садиби київського війта Григорія Киселівського можуть зобов’язати через суд укласти охоронний договір. Йдеться про історичну споруду на вулиці Григорія Сковороди в Подільському районі Києва. Будівля має статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, однак документ, який визначає обов’язки власника щодо її збереження, досі не укладений.

До суду звернулася Подільська окружна прокуратура міста Києва. Представники прокуратури вимагають, щоб власник виконав вимоги законодавства та оформив охоронний договір. Такий документ має закріпити правила утримання флігеля, визначити його цінні елементи й встановити порядок проведення будь-яких ремонтних або реставраційних робіт.

За інформацією прокуратури, уповноважений орган раніше повідомляв власника про необхідність укласти охоронний договір. Також йому направляли відповідний припис. Проте, як зазначається у матеріалах справи, належної реакції на ці вимоги не було, тому питання вирішуватиметься у судовому порядку.

Флігель як частина історичного Подолу

Флігель садиби київського війта Григорія Киселівського звели у 30–40-х роках ХІХ століття. Споруда пов’язана з історією міського самоврядування Києва та постаттю останнього київського війта. Її цінність визначається не тільки поважним віком, а й місцем у структурі старої міської забудови.

Григорій Киселівський був одним із помітних діячів київського міського управління. Садиба, частиною якої є флігель, зберігає пам’ять про період, коли Поділ відігравав важливу роль у суспільному, торговельному та адміністративному житті столиці. Історичні будинки цього району формують середовище, за яким можна простежити розвиток Києва впродовж кількох століть.

Будівля є одноповерховою та має напівпідвальний рівень. Її архітектурне оформлення поєднує риси пізнього класицизму з елементами необароко. Для споруди характерні стримана композиція, пропорційність фасадів і декоративні деталі, що відповідають міській цивільній архітектурі ХІХ століття.

Частина автентичного оздоблення фасадів та інших історичних елементів збереглася донині. Саме такі деталі допомагають сприймати флігель не як звичайний старий будинок, а як матеріальне свідчення певної епохи. Втрата оригінальних конструкцій або зміна зовнішнього вигляду може зменшити культурну та архітектурну цінність споруди.

Флігель розташований у межах центрального історичного ареалу Києва. Крім того, він знаходиться на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» і входить до складу пам’ятки містобудування та архітектури національного значення «Комплекс споруд Контрактової площі».

Таке розташування означає, що стан будівлі має значення не лише для її власника чи безпосередніх сусідів. Флігель є частиною цілісного історичного ландшафту Подолу. Будь-які зміни в його архітектурі можуть впливати на сприйняття всієї вулиці та навколишнього ансамблю.

Що передбачає охоронний договір

Охоронний договір є юридичним документом, який визначає обов’язки власника або користувача об’єкта культурної спадщини. У ньому фіксують відомості про споруду, її технічний стан, історичні та архітектурні характеристики, а також елементи, які не можна змінювати або демонтувати без відповідних погоджень.

Документ також встановлює правила утримання будівлі. Власник має забезпечувати належний стан об’єкта, не допускати його руйнування чи пошкодження та вживати необхідних заходів для збереження конструкцій і декоративного оформлення. Якщо споруда потребує протиаварійних робіт, їх проведення має відбуватися з урахуванням вимог органів охорони культурної спадщини.

Окремо охоронний договір визначає порядок здійснення ремонтних, реставраційних, консерваційних або пристосувальних робіт. Для історичної будівлі це принципово важливо, адже звичайний ремонт без урахування її статусу може призвести до втрати оригінальних матеріалів, зміни планування чи спотворення фасаду.

Наявність договору дає змогу конкретизувати відповідальність власника та посилити контроль за використанням споруди. У документі можуть бути визначені періодичність оглядів, вимоги до утримання території, правила доступу фахівців для технічного обстеження та умови погодження запланованих робіт.

Відсутність охоронного договору створює ситуацію, за якої важливі зобов’язання можуть залишатися лише загальними. Для будівлі, яка має історичну та архітектурну цінність, це підвищує ризик неналежного догляду. За даними прокуратури, флігель уже перебуває у неналежному стані, тому зволікання з оформленням охоронного документа може поглиблювати загрозу для його конструкцій та автентичних деталей.

Укладання договору саме по собі не замінює ремонт або реставрацію, проте створює правову основу для подальших дій. Воно має забезпечити чітке розуміння того, що можна робити з будівлею, а які зміни є неприпустимими через її культурну цінність.

Позицію сторін визначить суд

Прокуратура просить суд зобов’язати власника флігеля укласти охоронний договір на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини. Провадження у справі вже відкрито, тому вимоги розглядатимуть у встановленому законом порядку. Сторони матимуть можливість надати суду пояснення, документи та інші докази.

Під час розгляду суд має оцінити, чи були законні підстави для вимог органу охорони культурної спадщини, чи отримував власник відповідні повідомлення та припис, а також чи виконав він передбачені обов’язки. Остаточне рішення визначить, чи буде власника зобов’язано оформити договір.

Якщо позов задовольнять, власник має буде укласти охоронний документ і виконувати його умови. Після цього проведення робіт на флігелі повинно відбуватися з урахуванням визначеного предмета охорони, історичних характеристик споруди та встановлених обмежень. Самовільна перебудова, зміна фасадів або знищення автентичних елементів не відповідатимуть призначенню такого документа.

Для Подолу ця справа має ширше значення, ніж звичайний спір про оформлення документа. Історичний район Києва зберігає велику кількість будинків, кожен із яких є частиною міського середовища. Навіть невелика за розмірами споруда може відігравати важливу роль у формуванні вулиці, кварталу та загального образу старого міста.

Флігель садиби Григорія Киселівського є одним із таких об’єктів. Його збереження потребує відповідального ставлення власника, регулярного технічного нагляду та контролю з боку уповноважених органів. Охоронний договір має стати не формальною процедурою, а практичним інструментом, який допоможе запобігти подальшому погіршенню стану будівлі.

Ситуація також демонструє проблему збереження історичної забудови столиці. Для багатьох старовинних споруд важливо не лише зафіксувати їхній статус, а й забезпечити виконання конкретних вимог щодо догляду. Без цього навіть цінні будинки можуть поступово втрачати оригінальні риси, а відновлення їхнього вигляду згодом стане складнішим і дорожчим.

Майбутнє флігеля залежатиме від рішення суду та подальших дій власника. У разі укладання охоронного договору будівля отримає чіткіший режим збереження, а міські органи матимуть додаткові підстави контролювати її стан. Для Києва це важливо як приклад захисту історичної спадщини та збереження автентичного вигляду Подолу для наступних поколінь.