Чи може росія повністю вимкнути інтернет в Україні: що каже експерт

Повністю вимкнути інтернет в Україні росії, найімовірніше, не під силу навіть у разі масштабної атаки на телекомунікаційну та енергетичну інфраструктуру. Про це свідчить сама структура глобальної мережі: вона не має єдиного центру керування, одного головного кабелю чи універсального вузла, знищення якого автоматично позбавило б доступу всю країну. Для тривалого відключення довелося б одночасно вивести з ладу велику кількість незалежних систем, каналів зв’язку, дата-центрів і точок обміну даними.

Побоювання щодо повної ізоляції України від інтернету посилюються після масованих ракетних атак, ударів по енергетичних об’єктах, пошкодження мобільних мереж і спроб російських хакерів атакувати державні та комерційні системи. Проте перебої в роботі окремих операторів або сервісів не означають, що вся країна одночасно втратить доступ до глобальної мережі. У більшості випадків інтернет продовжує працювати через альтернативні маршрути, резервні канали та автономні джерела живлення.

Чому росії складно повністю відключити інтернет в Україні

Інтернет є розподіленою системою, а не одним об’єктом, який можна зруйнувати одним ударом. Дані між користувачами та серверами передаються різними маршрутами. Якщо певна лінія пошкоджена або один із вузлів перестає працювати, трафік може бути спрямований через інші точки підключення. Саме така побудова мережі забезпечує її стійкість під час аварій, природних катастроф, технічних збоїв і воєнних атак.

В Україні працює багато різних операторів фіксованого та мобільного зв’язку. Вони можуть використовувати відмінні магістральні лінії, обладнання, центри обробки даних і міжнародні точки обміну трафіком. Навіть якщо один провайдер зіткнеться з масштабною проблемою, це не обов’язково призведе до зникнення інтернету в усіх інших мережах. Частина абонентів може перейти на послуги іншого оператора або скористатися мобільним зв’язком.

Важливу роль відіграє і резервування. Провайдери встановлюють акумуляторні батареї, генератори, системи безперебійного живлення та дублюють критичне обладнання. Такі рішення не гарантують безперервної роботи під час тривалого блекауту, однак дозволяють підтримувати зв’язок у перші години після зникнення електроенергії та виграти час для відновлення живлення.

Крім того, телекомунікаційна інфраструктура не обмежується одним типом технологій. У країні одночасно використовуються оптоволоконні мережі, мобільний інтернет, радіорелейні лінії, супутниковий зв’язок і локальні бездротові рішення. Ці системи можуть залежати одна від одної, але не є повністю взаємозамінними або централізованими. Тому одночасно знищити всі канали передачі даних надзвичайно складно.

Навіть пошкодження великих вузлів зв’язку не обов’язково означає остаточну втрату доступу до мережі. Оператори можуть перемикати потоки даних, використовувати резервні майданчики, ремонтувати кабельні лінії та залучати тимчасові технічні рішення. В умовах війни відновлення може тривати довше, а якість послуг погіршуватися, але це відрізняється від повної та тривалої ізоляції всієї країни.

Які перебої є найбільш реалістичними

На думку експертів, значно реальнішим сценарієм є часткове або регіональне порушення роботи інтернету. Воно може бути спричинене одночасними атаками на енергосистему, телекомунікаційні вузли, серверні приміщення та об’єкти операторів. У такому разі користувачі можуть зіткнутися з повільним з’єднанням, високою затримкою, нестабільним мобільним інтернетом або повною відсутністю сигналу в окремих районах.

Найуразливішою ланкою часто є електропостачання. Базові станції, маршрутизатори, сервери та обладнання провайдерів потребують постійного живлення. Якщо резервні акумулятори розрядилися, а генератор неможливо заправити або підключити, інтернет у конкретному будинку, районі чи населеному пункті може зникнути. Проте після відновлення електроенергії роботу мережі зазвичай можна поновити без повного перезапуску всієї інфраструктури.

Окрему загрозу становлять кібератаки. Російські хакерські групи можуть намагатися перевантажити сервери, атакувати системи доменних імен, проникнути у внутрішні мережі операторів або заблокувати роботу окремих державних ресурсів. Успішна атака здатна тимчасово ускладнити доступ до конкретного сайту, банківського сервісу чи електронної системи. Водночас це не означає відключення всього інтернету, оскільки інші мережі та ресурси можуть продовжувати функціонувати.

Небезпечними можуть бути й комбіновані атаки. Наприклад, фізичне пошкодження енергетичного об’єкта одночасно з кібератакою на оператора створює значно більші труднощі, ніж кожен із цих факторів окремо. У таких умовах ремонт може затягнутися, а частина абонентів тимчасово залишитися без зв’язку. Однак масштаб наслідків залежатиме від регіону, рівня пошкоджень, наявності резервних маршрутів і швидкості роботи аварійних служб.

Супутниковий зв’язок може стати додатковим інструментом для підтримки критично важливих установ. Він не здатен повністю замінити наземні мережі для мільйонів користувачів, оскільки має обмежену пропускну здатність і потребує спеціального обладнання. Проте супутникові термінали можуть забезпечувати зв’язок для органів влади, медичних закладів, рятувальників, енергетиків та інших служб у місцях, де традиційна інфраструктура була пошкоджена.

Що потрібно для абсолютного відключення країни

Щоб повністю позбавити Україну доступу до глобального інтернету, недостатньо зруйнувати кілька великих дата-центрів або мобільних станцій. Потрібно було б одночасно заблокувати міжнародні канали, пошкодити внутрішні магістральні мережі, вивести з ладу мобільних операторів, знищити резервні вузли та паралізувати енергопостачання. Додатково довелося б перешкодити роботі супутникових систем і не допустити швидкого ремонту пошкоджених об’єктів.

Масштаб такої операції був би надзвичайно великим. Навіть якщо окремі атаки дали б результат, зберігалися б інші способи передачі даних. Частина компаній могла б використовувати автономні канали, міжнародні оператори — перенаправляти трафік, а критична інфраструктура — працювати через спеціальні захищені або супутникові рішення.

Теоретично абсолютне відключення могло б стати наслідком катастрофічного руйнування всієї енергетичної та телекомунікаційної системи. Але за таких умов проблема інтернету була б лише одним із багатьох наслідків. Йшлося б про масштабну гуманітарну, техногенну та безпекову кризу. Застосування надзвичайно потужної зброї могло б спричинити руйнування, несумісні з нормальним функціонуванням цивільної інфраструктури, тому такий сценарій не можна розглядати як звичайний спосіб кібервійни або ракетного тиску.

Для пересічних користувачів найбільш імовірними залишаються локальні відключення, перебої мобільного зв’язку, проблеми з електроживленням і тимчасова недоступність окремих сервісів. У деяких регіонах інтернет може працювати лише кілька годин на добу або ставати значно повільнішим під час аварій. Проте навіть за складних умов зберігатимуться альтернативні канали, які дозволять частково підтримувати обмін інформацією.

Стійкість українського інтернету надалі залежатиме від розвитку резервних дата-центрів, захищених каналів передачі даних, автономного живлення та кіберзахисту операторів. Важливо також, щоб критично важливі установи мали кілька незалежних способів зв’язку й заздалегідь підготовлені плани дій на випадок масштабних атак.

Отже, росія може серйозно пошкоджувати інтернет-інфраструктуру України, створювати перебої та тимчасово позбавляти зв’язку окремі регіони. Однак повністю вимкнути інтернет по всій країні звичайними ракетними або кібератаками практично нереально. Децентралізована архітектура мережі, велика кількість операторів, резервні маршрути, мобільні технології та супутниковий зв’язок дають змогу зберігати доступ до глобальної мережі навіть у надзвичайно складних умовах.