67 пожеж за тиждень: як у Києві працювали рятувальники

Упродовж тижня з 14 до 20 вересня київські рятувальники працювали в умовах постійного навантаження та підвищених ризиків. Підрозділи ДСНС столиці 140 разів виїжджали на виклики, пов’язані з пожежами, наслідками ворожих атак, небезпечними предметами, аварійними ситуаціями та допомогою мешканцям. Найбільшу частину роботи становило гасіння загорянь: таких виїздів за сім днів було 67.

Рятувальники Києва реагували як на побутові пожежі, так і на масштабні займання, що виникали після обстрілів. На місцях надзвичайних подій фахівці проводили розвідку, евакуйовували людей, локалізовували полум’я, захищали сусідні будівлі від поширення вогню та перевіряли приміщення після завершення гасіння. Окрім цього, співробітники служби працювали на пошкоджених об’єктах і допомагали іншим екстреним службам.

Скільки разів рятувальники виїжджали на виклики

Загальна статистика роботи за тиждень демонструє, наскільки різноманітними є завдання столичних підрозділів. Із 140 виїздів 67 були пов’язані безпосередньо з пожежами. Загоряння виникали у житлових будинках, складських і адміністративних приміщеннях, на відкритих територіях та об’єктах інфраструктури. У кожній ситуації рятувальники оцінювали обстановку, визначали можливі загрози для людей і діяли відповідно до характеру події.

Ще 22 виїзди стосувалися допомоги населенню та взаємодії з іншими службами. У таких випадках необхідне спеціальне обладнання, доступ до важкодоступних місць або участь фахівців, які можуть швидко забезпечити безпеку на місці події. Рятувальники виконували невідкладні роботи, допомагали громадянам у складних обставинах і реагували на аварійні ситуації.

Окрему частину роботи становили 44 виїзди для ідентифікації вибухонебезпечних предметів, ліквідації наслідків обстрілів та обстеження територій. Після атак фахівці перевіряли пошкоджені будівлі, прилеглі ділянки та місця, де могли залишитися уламки або небезпечні залишки боєприпасів. Такі роботи проводяться в умовах підвищеної обережності, адже навіть після завершення вибухів територія може залишатися небезпечною.

Піротехнічний підрозділ ДСНС за звітний період здійснив сім виїздів. Спеціалісти виявляли, вилучали та знищували вибухонебезпечні предмети. Перед початком таких робіт територію огороджують, обмежують доступ людей і проводять оцінку ризиків. Самостійні спроби перемістити невідомий предмет можуть призвести до вибуху та тяжких наслідків.

Пожежі та руйнування після ворожих атак

Унаслідок надзвичайних подій, які сталися в Києві протягом тижня, загинули дві людини, а ще 13 мешканців отримали травми. Водночас рятувальники врятували 49 людей. Ці показники відображають не лише масштаби небезпеки, а й результат злагодженої роботи пожежників, медиків, піротехніків, аварійних бригад та інших служб.

Однією з найбільш складних подій стала атака безпілотників уранці 15 вересня. Ворожі дрони вдарили по автозаправних станціях у Дарницькому та Голосіївському районах Києва. На об’єктах виникли пожежі, а робота рятувальників ускладнювалася наявністю легкозаймистих матеріалів. Підрозділи ДСНС оперативно прибули на місця, провели розвідку та розпочали ліквідацію займання, одночасно контролюючи ризик поширення вогню.

16 вересня у Святошинському районі внаслідок влучання ворожого безпілотника загорілося складське приміщення. Полум’я поширилося на будівлі, розташовані поруч. Перед рятувальниками стояло завдання не тільки загасити основний осередок пожежі, а й не допустити переходу вогню на інші споруди. Після проведення основних робіт фахівці перевірили територію та переконалися, що повторного займання немає.

Увечері 16 вересня та в ніч на 17 вересня столиця знову зазнала атаки. Пожежі та пошкодження зафіксували у трьох районах міста. Серед об’єктів, які постраждали, були житлові будинки, адміністративна споруда, навчальний заклад, залізнична інфраструктура та автомобілі. Рятувальники гасили вогонь, обстежували пошкоджені приміщення, шукали людей і надавали допомогу тим, хто опинився в небезпечній зоні.

Робота після ворожих ударів потребує особливої координації. На місцях можуть бути пошкоджені перекриття, обірвані електричні дроти, витоки газу, уламки скла та конструкції, які здатні обвалитися. Крім того, зберігається ризик повторних атак і виявлення нерозірваних боєприпасів. Саме тому фахівці спочатку оцінюють обстановку, визначають безпечні маршрути та лише після цього розпочинають роботи.

Правила безпеки для мешканців столиці

У разі пожежі потрібно якомога швидше повідомити рятувальників і назвати точну адресу. Диспетчеру важливо розповісти, що саме горить, чи є всередині люди та які додаткові обставини можуть вплинути на роботу підрозділів. Якщо вихід із будівлі залишається безпечним, слід залишити приміщення, попередити сусідів і допомогти дітям, людям похилого віку та громадянам, які не можуть пересуватися самостійно.

Під час пожежі заборонено користуватися ліфтом, повертатися до будівлі за документами або речами та ризикувати життям заради самостійного гасіння масштабного займання. Якщо в коридорі або на сходах багато диму, потрібно рухатися якомога нижче до підлоги, прикривши ніс і рот тканиною. У разі неможливості вийти назовні слід перейти до приміщення, де немає вогню, зачинити двері та привернути увагу рятувальників.

Після вибуху або влучання не можна одразу заходити до пошкодженої споруди. Тріщини у стінах, деформовані перекриття, пошкоджені газові труби та електромережі можуть створювати смертельну загрозу. Якщо в приміщенні відчувається запах газу, не можна вмикати світло, користуватися сірниками чи запальничками. Необхідно залишити будівлю та повідомити аварійні служби.

Побачивши підозрілий предмет, не торкайтеся його та не намагайтеся перенести в інше місце. Не можна розбирати знахідку, накривати її, заливати водою або перевіряти ударом. Потрібно відійти на безпечну відстань, попередити перехожих і повідомити компетентні служби. До приїзду фахівців важливо не допускати людей до небезпечної ділянки, але не наближатися до предмета самостійно.

Статистика за 14–20 вересня свідчить, що рятувальники Києва щодня виконують широкий спектр завдань. Вони ліквідовують пожежі, рятують людей, працюють на місцях ворожих атак, обстежують пошкоджені будівлі, допомагають мешканцям і знешкоджують вибухонебезпечні предмети. Вчасне повідомлення про загрозу, обережність громадян і дотримання правил безпеки дають змогу зменшити кількість постраждалих та допомагають екстреним службам ефективніше реагувати на надзвичайні ситуації.