У Києві звузили Літературний сквер: частину зеленої зони віддали під забудову

Категорія: Новини. У Києві знову гостро постало питання захисту міських зелених зон — нещодавнє затвердження меж Літературного скверу викликало хвилю обурення серед активістів і місцевих мешканців. Місто стоїть перед вибором між розвитком забудови та збереженням публічного простору, і від результату залежить якість життя у центрі столиці.

У Києві звузили Літературний сквер: частину зеленої зони віддали під забудову

За повідомленням столичного активіста Дмитра Перова, нові межі Літературного скверу були затверджені 4 червня на закритому засіданні Консультативної ради Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Згідно з оприлюдненими відомостями від громадських діячів, ці межі суттєво зменшують площу зеленої зони і фактично передають частину території під розширення сусідньої забудови. Активісти стверджують, що підготовка документації відбувалася з використанням кадастрового плану, наданого забудовником, який, начебто, не врахував історично належні до скверу ділянки.

Критики рішення звертають увагу на те, що будь-які зміни меж історичних чи рекреаційних зон мають проходити публічні процедури, включно з обговоренням у міській раді та громадськими слуханнями. Закрите засідання рад і використання документів, підготовлених за даними забудовника, викликають підозри щодо конфлікту інтересів і відсутності належного контролю з боку міської влади.

Як ухвалювали рішення та законодавчі підстави

За повідомленнями активістів, під час підготовки проєктних матеріалів у основу поклали кадастрові дані від забудовника. Це створює ризик спотворення фактичних меж скверу, адже кадастрові карти можуть не відображати історичних меж зелених зон або елементів благоустрою. Питання виникає також щодо процедури: мешканці кажуть, що раніше Київська міська рада вже розглядала зменшення площі скверу і депутати не підтримали таке рішення, однак тепер зміни були проведені на рівні департаменту без відкритого голосування ради.

Нормативна база передбачає прозорі процедури для внесення змін до меж зелених територій та культурних об’єктів, включаючи обов’язкові експертизи, громадські обговорення та офіційне оприлюднення рішень. Відсутність публічних пояснень від Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та відсутність відкритого доступу до протоколів засідання підсилюють підозри у прихованих домовленостях між владою і забудовниками.

Позиція громадськості, петиції та можливі наслідки

Громадські активісти звертають увагу, що ще минулого року кияни ініціювали петицію з вимогою зберегти Літературний сквер, яка швидко набрала необхідні 6 тисяч підписів. У відповідь міський голова публічно доручив надати зеленій зоні офіційний охоронний статус. Нині ж, коли межі скверу формально звужені, активісти планують оновити звернення до міської ради, ініціювати повторні петиції, домагатися публічних слухань і, за необхідності, оскаржувати рішення в суді.

Екологічний та соціальний вплив звуження скверу може бути значним: менше зелених насаджень означає підвищення температури в мікрорайоні, менший простір для відпочинку, втрата історичного контексту та зменшення привабливості довколишніх вулиць. Для мешканців центру це — пряма втрата якості життя. Крім того, такі рішення створюють прецедент для подальших змін у підходах до містобудування, коли інтереси інвесторів стають важливішими за інтереси громади.

Активісти вимагають від Департаменту охорони культурної спадщини КМДА публічно оприлюднити всі матеріали, що лягли в основу нових меж, включно з кадастровими планами, протоколами засідань та юридичними обґрунтуваннями. Також вони наполягають на проведенні незалежної експертизи меж скверу та організації відкритих громадських слухань.

У відповідь на нинішню ситуацію міська влада має можливість продемонструвати прозорість і готовність до діалогу: відкриті дані, публічні звіти та участь фахівців з охорони пам’яток і екологів допоможуть зняти напругу та знайти компромісні рішення. Якщо влада ігноруватиме звернення громади, конфлікт може набути більшого резонансу з юридичними позовами та масовими протестами.

Ситуація навколо Літературного скверу — приклад ширшої проблеми у Києві: баланс між забудовою та збереженням зелених і культурних територій. Від того, як буде вирішено це питання, залежатиме довіра громади до органів місцевого самоврядування та подальший характер містобудівних рішень у столиці.

Ми продовжимо стежити за розвитком подій і повідомлятимемо про офіційні коментарі, результати перевірок і подальші дії громадських організацій. Наразі стороні громади важливо об’єднати зусилля, документувати факти, звертатися до депутатів та юристів і вимагати від влади відкритості у питаннях, що впливають на спільний міський простір.