Роксолана Мережко
У Києві правоохоронці викрили схему, за якою двоє мешканців столиці виманювали великі суми у літніх людей. Для цього вони представлялися співробітниками Служби безпеки України та переконували пенсіонерів у необхідності терміново передати гроші нібито для їхнього захисту. Зловмисники використовували психологічний тиск, залякування та вигадані історії про проблеми із банківськими рахунками родичів.
За попередніми даними, фігуранти телефонували потенційним жертвам або зустрічалися з ними особисто. Під час розмови вони називалися працівниками СБУ, демонстрували посвідчення та повідомляли про нібито проведення спеціальної операції. Пенсіонерів переконували, що їхні заощадження можуть бути викрадені або заблоковані, якщо негайно не виконати вказівки псевдоспівробітників.
Як діяла шахрайська схема
Одним із ключових елементів обману була вимога не розголошувати зміст розмови. Потерпілим заявляли, що операція є таємною, а будь-яка спроба звернутися до банку, поліції чи родичів може нібито завадити викриттю злочинців. Такий прийом дозволяв зловмисникам ізолювати людей від близьких і не давати їм можливості перевірити отриману інформацію.
Після цього пенсіонерів просили зняти готівку з банківських рахунків або передати гроші кур’єру. В окремих випадках шахраї могли вимагати покласти кошти до пакета, конверта чи іншої ємності та залишити їх у визначеному місці. Щоб посилити довіру, один учасник схеми підтримував телефонний контакт, а інший приїжджав за грошима або контролював подальші дії потерпілої людини.
За допомогою такої схеми зловмисники заволоділи значними сумами. Потерпілими стали літні мешканці Києва, які повірили у вигадану історію про термінову допомогу правоохоронцям. Точний розмір завданих збитків встановлюють у межах кримінального провадження, а слідчі перевіряють можливу причетність фігурантів до інших аналогічних епізодів.
Правоохоронці наголошують: справжні співробітники Служби безпеки України не вимагають у громадян передавати готівку для проведення оперативних заходів, «збереження» коштів або перевірки їхнього походження. Так само представники державних органів не повинні просити повідомляти телефоном паролі, PIN-коди, дані банківських карток чи коди з SMS-повідомлень.
Підозрюваним можуть загрожувати серйозні наслідки
Після викриття незаконної діяльності фігурантам повідомили про підозру відповідно до зібраних матеріалів слідства. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини злочину, походження засобів зв’язку та можливі канали пошуку потерпілих. Також перевіряється, чи діяли підозрювані самостійно, чи могли входити до більшої організованої групи.
Кримінальна відповідальність за заволодіння чужим майном шляхом обману залежить від розміру збитків, кількості потерпілих, способу вчинення злочину та інших обставин. Якщо слідство доведе, що шахрайство було скоєне повторно, за попередньою змовою або в особливо великих розмірах, покарання може бути суворішим.
У межах розслідування правоохоронці проводять необхідні слідчі дії, збирають документи, записи камер відеоспостереження та інші докази. Важливе значення можуть мати свідчення потерпілих, дані про телефонні з’єднання, банківські операції та маршрути пересування підозрюваних.
Правоохоронці закликають громадян, які могли постраждати від подібної схеми, не зволікати зі зверненням до поліції. Навіть якщо людина соромиться розповідати про обман або вважає, що повернути кошти вже неможливо, її свідчення можуть допомогти встановити інших жертв і зупинити діяльність шахраїв.
Як захистити літніх родичів від шахрайства
Фахівці радять заздалегідь обговорити з батьками, бабусями та дідусями правила безпечної поведінки під час підозрілих телефонних дзвінків. Потрібно пояснити, що вимога діяти негайно, зберігати розмову в таємниці або передавати гроші незнайомцям є ознакою шахрайства. У будь-якій незрозумілій ситуації слід припинити розмову та самостійно зателефонувати родичу за відомим номером.
Якщо незнайомець представляється працівником СБУ, поліції, банку чи іншої державної установи, не варто продовжувати розмову лише через його впевнений тон або використання службової термінології. Потрібно попросити назвати прізвище, посаду та підрозділ, після чого завершити дзвінок і самостійно перевірити інформацію через офіційні канали зв’язку.
Не можна передавати стороннім особам готівку, банківські картки, документи, коди підтвердження та дані для входу в онлайн-банкінг. Співробітники банків не просять повідомляти повний пароль або код із SMS, а правоохоронці не проводять «операції зі збереження грошей» через кур’єрів чи посередників.
Якщо кошти вже були передані або з рахунку відбулося списання, необхідно якомога швидше звернутися до банку та заблокувати картку, а також подати заяву до поліції. Важливо зберегти номери телефонів, повідомлення, записи розмов, банківські чеки та інші деталі, які можуть допомогти слідству.
Викриття псевдоспівробітників СБУ у Києві вкотре демонструє, що шахраї активно використовують авторитет державних установ і страх літніх людей за власні заощадження. Головним захистом у таких випадках залишаються спокій, перевірка інформації та відмова від будь-яких фінансових дій під тиском. Родичам пенсіонерів варто регулярно нагадувати про небезпеку подібних дзвінків і підтримувати з близькими постійний зв’язок.