Ірма Шелест
Російські війська 16 жовтня здійснили одну з наймасштабніших повітряних атак по Україні, застосувавши сотні безпілотників різних типів. За попередніми даними, протягом дня противник запустив 315 дронів, але з урахуванням нових пусків і уточнення інформації загальна кількість ворожих безпілотних апаратів сягнула близько 330. У Повітряних силах Збройних сил України розкрили деталі атаки та пояснили, чому такі нальоти створюють значне навантаження на систему протиповітряної оборони.
За інформацією українських військових, росіяни використовували ударні безпілотники типу «Shahed», а також дрони-імітатори, які застосовують для перевантаження радіолокаційного поля, відволікання уваги та виявлення позицій української ППО. Частина апаратів могла змінювати маршрути, рухатися на малих висотах і заходити до повітряного простору України з різних напрямків.
Росія збільшила кількість ударних дронів
Масований запуск безпілотників відбувався протягом тривалого часу. Ворог не обмежився одним ударом, а формував кілька хвиль, змушуючи українські підрозділи протиповітряної оборони працювати безперервно. Така тактика дозволяє російському командуванню одночасно атакувати різні регіони та намагатися знайти слабкі місця в обороні.
Повітряні цілі фіксувалися на різних напрямках. Дрони рухалися як у напрямку прифронтових територій, так і до центральних та західних областей. Частина безпілотників прямувала до об’єктів енергетики, промисловості, логістики та цивільної інфраструктури. Через це повітряна тривога в багатьох регіонах тривала кілька годин.
У Повітряних силах наголошують, що кількість запущених апаратів не завжди дорівнює кількості безпосередньо ударних цілей. Росія дедалі частіше поєднує бойові безпілотники з апаратами, які не мають значного бойового навантаження. Їхнє головне завдання полягає у тому, щоб змусити українських військових витрачати ресурси на виявлення та супровід кожної цілі.
Крім того, ворожі дрони можуть використовуватися для розвідки. Під час польоту вони здатні передавати інформацію про роботу радіолокаційних станцій, активність мобільних вогневих груп і розташування засобів протиповітряної оборони. Саме тому українські захисники змушені реагувати навіть на ті цілі, які згодом виявляються дронами-обманками.
Як українська ППО протидіяла атаці
До відбиття атаки залучили різні складові української системи протиповітряної оборони. У небі працювали винищувальна авіація, зенітні ракетні підрозділи, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та інші сили оборони. Координація між ними дає змогу знищувати частину цілей у повітрі, порушувати навігацію безпілотників і не допускати їхнього наближення до визначених об’єктів.
Українські військові застосовують комплексний підхід, адже один спосіб боротьби не може бути ефективним проти всіх типів дронів. Частину апаратів знищують ракетами або вогнем мобільних груп, інші втрачають орієнтацію через вплив засобів радіоелектронної боротьби. У деяких випадках безпілотники падають самостійно після того, як їхня навігаційна система перестає працювати належним чином.
Масштабні атаки також потребують постійного уточнення даних. Ситуація в небі може змінюватися щохвилини: одні цілі зникають із радарів, інші змінюють курс, а нові групи безпілотників заходять у повітряний простір України. Тому остаточні цифри щодо кількості запущених, знищених або подавлених дронів зазвичай оприлюднюють після завершення роботи всіх підрозділів.
Представники Повітряних сил неодноразово пояснювали, що результат протиповітряної оборони не можна оцінювати лише за кількістю збитих цілей. Важливим показником є також кількість безпілотників, які не досягли визначених ворогом об’єктів, були відхилені від маршруту або впали за межами населених пунктів. Водночас уламки знищених апаратів можуть становити небезпеку для людей і будівель, тому після сигналу відбою громадянам радять не наближатися до підозрілих предметів.
Чому росія вдається до масованих нальотів
Збільшення кількості дронів є частиною стратегії виснаження української оборони. Безпілотники дешевші у виробництві та використанні, ніж крилаті або балістичні ракети, тому російська армія може запускати їх великими групами. Одночасно такі атаки змушують Україну витрачати боєприпаси, залучати авіацію, переміщувати мобільні групи та тривалий час утримувати сили в стані підвищеної готовності.
Ще однією метою противника є психологічний тиск на населення. Тривалі повітряні тривоги порушують нормальне життя міст, ускладнюють роботу підприємств, транспорту та критично важливих установ. Росія розраховує, що регулярні нічні й денні нальоти виснажуватимуть українців і створюватимуть додаткове напруження в суспільстві.
Водночас масовані атаки не гарантують російській армії досягнення поставлених цілей. Українська ППО продовжує адаптуватися до нових тактик, удосконалює виявлення повітряних об’єктів і використовує комбіновані способи ураження. Значну роль відіграють також своєчасне оповіщення населення, дотримання правил безпеки та злагоджена робота військових підрозділів.
Після завершення атаки фахівці проводять аналіз маршрутів польоту, типів застосованих безпілотників і характеру їхніх дій. Такі дані допомагають прогнозувати наступні удари та вдосконалювати систему захисту. У Повітряних силах закликають громадян реагувати на сигнали повітряної тривоги, переходити в укриття та не поширювати інформацію про роботу української ППО.
Масштабний наліт 16 жовтня став черговим свідченням того, що росія продовжує робити ставку на масове застосування безпілотників. Попри значну кількість повітряних цілей, українські захисники продовжують протидіяти атакам і не допускають реалізації більшості ворожих планів. Остаточні наслідки удару та точні дані щодо збитих і подавлених дронів можуть уточнюватися після завершення всіх перевірок.