Після демонтажу пам’ятника: у Києві вимагають прибрати і меморіальну дошку Булгакову

Після демонтажу пам’ятника: у Києві вимагають прибрати і меморіальну дошку Булгакову — так зараз звучить одна з центральних тем культурної політики столиці. Після активних дій із демонтажу монументу Михайла Булгакова на Андріївському узвозі, у публічному просторі почали активно обговорювати подальшу долю інших об’єктів, пов’язаних із іменем письменника: меморіальної дошки, експозицій у музеї та топонімічних назв.

Активісти звернулися до Київради

Громадська організація «Деколонізація. Україна» офіційно направила звернення до Київської міської ради з вимогою розглянути питання демонтажу меморіальної дошки Булгакову та можливого перейменування музею, присвяченого письменнику. Активісти аргументують своє звернення необхідністю системного підходу до очищення міського простору від символів, які, на їхню думку, відтворюють наративи колоніальної чи імперської культури.

У документі зазначається, що питання не обмежується емоційними реакціями на окремі вандалізми чи акції — вони наполягають на проведенні повноцінної експертної оцінки культурно-історичної шкали впливу таких об’єктів. Активісти також закликають провести громадські слухання з участю істориків, культурологів, представників місцевої громади та фахівців з охорони пам’яток, аби знайти збалансоване рішення.

Юридична процедура таких рішень передбачає кілька етапів: розгляд депутатськими комісіями, консультації з власниками й наглядачами пам’яток, прийняття рішення на сесії Київради та оформлення відповідних актів. Тривалість процесу може залежати від наявності документів про охоронний статус меморіальної дошки, прав власності та висновків експертів.

Пам’ятник уже прибрали з Андріївського узвозу

Демонтаж пам’ятника Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі став відчутним символічним кроком у низці ініціатив щодо деколонізації міського середовища. Рішення про зняття монументу, яке підтримала Київрада у грудні 2025 року, супроводжувалося дискусіями про роль публічних пам’ятників у формуванні історичної пам’яті та про те, як суспільство має ставитися до суперечливих персоналій.

Після демонтажу скульптуру було передано на зберігання спадкоємиці автора монументу. Це рішення викликало додаткові запитання щодо майбутнього експонату: чи буде він виставлений у приватному кабінеті, переданий до музею або збережений на складських приміщеннях? Варіанти включають передачу до фондів музеїв з науковим доступом, реставрацію й музейну інтерпретацію, або передачу власникам авторських прав.

Київська влада підкреслює, що демонтаж монументів відбувається в межах чинних рішень та з урахуванням прав власності, проте громадський резонанс показав: питання пам’яток є важливою складовою ширшої культурної політики, яка має бути прозорою та інклюзивною.

Дискусія навколо спадщини Булгакова триває

Дискусія про присутність у публічному просторі об’єктів, пов’язаних із Михайлом Булгаковим, має кілька рівнів. З одного боку, прихильники демонтажу говорять про необхідність деколонізації — усунення символів, що можуть зміцнювати імперські наративи або ідеалізацію постатей, які асоціюються з агресивною культурною політикою. З іншого — захисники збереження наголошують на літературній і історичній цінності пам’яток, їхньому зв’язку з міською пам’яттю та туристичною привабливістю Києва.

Щоб уникнути односкладних рішень, експерти пропонують кілька підходів: перевести споруди і меморіали у музейний контекст з докладною експозицією, що роз’яснює історичний фон; залишити об’єкти на місці, доповнивши їх контекстуальними табличками, що ставлять історичну фігуру у рамку часу та ідеологій; або перемістити споруди в тематичні колекції, де вони будуть доступні для вивчення, але не домінуватимуть у міському просторі.

Громадські обговорення, петиції та професійні експертні висновки мають стати основою для прийняття зважених рішень. Водночас важливо пам’ятати про психологічний аспект: для частини громади демонтаж символів став кроком до відновлення гідності, тоді як для інших це — втрата культурної спадщини. Збалансований підхід передбачає участь різних груп і прозорість процедур.

У підсумку, питання про меморіальну дошку Булгакову та перейменування музею ще не вирішене. Остаточне слово залишатиметься за міською владою, яка повинна врахувати як культурно-історичні аргументи, так і громадські очікування. Який би результат не було ухвалено, важливо забезпечити широке обговорення і професійну експертизу, аби рішення були не лише політичними, а й культурно відповідальними.