Дата публікації На київському вокзалі вербували людей у трудове рабство: поліція звільнила 12 потерпілих
Опубліковано 11.06.26 05:00
Переглядів статті На київському вокзалі вербували людей у трудове рабство: поліція звільнила 12 потерпілих 38

На київському вокзалі вербували людей у трудове рабство: поліція звільнила 12 потерпілих

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Правоохоронні органи України припинили діяльність організованої групи, яка вербувала людей на Центральному залізничному вокзалі Києва під приводом легального працевлаштування, а фактично відправляла їх у трудове рабство на деревообробні підприємства в Житомирській області. Результатом спецоперації стало звільнення дванадцяти потерпілих та початок кримінального провадження проти чотирьох підозрюваних.

На київському вокзалі вербували людей у трудове рабство: поліція звільнила 12 потерпілих

За висновками слідства, учасники злочинної схеми цілеспрямовано шукали на території Центрального вокзалу соціально вразливих осіб — бездомних, людей без документів та тих, хто не мав стабільного доходу. Жертвам пропонували привабливі умови: нібито офіційну роботу, високу зарплатню, безкоштовне житло та харчування. Насправді після досягнення домовленостей людей доправляли на лісопильні та підприємства, що виробляють фанеру й дерев’яні плити, де вони змушені були виконувати важку фізичну працю в умовах експлуатації.

Організатором схеми слідство називає 35-річного мешканця Житомирщини, який залучив до протиправної діяльності двох родичів і знайому. Після прибуття на місце потерпілих позбавляли засобів зв’язку та документів, обмежували свободу пересування і контакти з рідними, а також встановлювали суворий контроль за їх роботою та побутом. Отримані від праці людей гроші привласнювалися та розподілялися між фігурантами.

Як працювала схема вербування і в яких умовах утримували людей

Механізм вербування був простим та цинічним: учасники групи вели промовисті розмови біля вокзалу, обіцяли стабільний дохід та догляд, що приваблювало тих, хто перебував у скруті. Після погодження умов постраждалих перевозили на віддалені виробничі майданчики у Житомирській області. Там у людей конфісковували телефони й документи, вони опинялися фактично в ізоляції та під постійним контролем.

Звільнені розповідають про примусову понаднормову роботу, відсутність адекватної оплати та негігієнічні побутові умови. Потерпілі не мали можливості самостійно залишити територію підприємств, звернутися за допомогою до рідних чи звернутися до органів влади. У випадках опору вербувальники застосовували психологічний тиск, погрози, а іноді й фізичну силу.

Такі дії підпадають під ознаки торгівлі людьми та трудової експлуатації. Важливо відзначити, що уразливість постраждалих — відсутність житла, документів або стабільного доходу — стала ключовим чинником, який використовували злочинці для маніпуляції. Поліція наголошує: розпізнати схему можна за типовими ознаками — гучні обіцянки, швидке переміщення на віддалені об’єкти, вилучення засобів зв’язку та ізоляція від родини.

Дії правоохоронців, правовий статус потерпілих та подальші кроки

У результаті операції правоохоронці звільнили 12 осіб віком від 30 до 57 років; нині вони перебувають у безпеці та отримують необхідну медичну, психологічну та соціальну допомогу. Слідчі повідомили про підозру чотирьом учасникам угруповання, які на час досудового розслідування перебувають під вартою з можливістю внесення застави. У разі доведення провини фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з додатковими санкціями, передбаченими чинним законодавством України.

Правоохоронні органи продовжують встановлювати всі обставини злочину та перевіряють можливу причетність підозрюваних до інших випадків примусової праці. Ефективна протидія подібним схемам потребує скоординованих зусиль поліції, соціальних служб, громадських організацій і залучення громадян до своєчасного інформування про підозрілі пропозиції працевлаштування.

По-перше, важливо не погоджуватися на роботу без офіційного оформлення та письмових домовленостей. По-друге, у випадку сумнівних пропозицій працевлаштування слід звертатися до поліції або соціальних служб; відсутність документів і вимога здати телефон — сигнал тривоги. По-третє, суспільна обізнаність і допомога вразливим категоріям громадян зменшують ризики вербування.

Ця справа нагадує про те, що сучасні форми трудової експлуатації можуть маскуватися під легальну зайнятість, а попередження таких злочинів — справа всього суспільства. Поліція та правозахисні організації закликають громадян бути обачними та повідомляти про підозрілі схеми вербування, щоб запобігати новим випадкам примусової праці та захищати права потерпілих.