Міський голова Києва Віталій Кличко пояснив причини, через які під час повномасштабної війни не проводив традиційні публічні звіти перед киянами. У відповіді на електронну петицію, направлену через портал Київської міської ради, мер наголосив на безпекових ризиках та потребі адаптації формату звітності до умов воєнного часу.
Кличко пояснив, чому під час війни не проводив публічний звіт перед киянами
У відповіді на запит громадян Кличко детально зупинився на ключових аргументах: безпека людей під час масових зборів, ризик атак із застосуванням ракет і дронів та непередбачуваність ситуації з повітряними тривогами. За словами мера, організація великої відкритої зустрічі в умовах постійних загроз могла поставити під загрозу життя й здоров’я учасників, тому традиційний формат звітів тимчасово призупинили.
Понад 2 тисячі повітряних тривог, що відбувалися в Києві з початку повномасштабного вторгнення, змусили міську владу переглянути підходи до контактів із громадою. Це статистичне твердження у відповіді доповнює аргументацію Кличка: деякі заходи просто неможливо провести без додаткових заходів безпеки, а позапланові евакуації під час зборів створюють додаткові ризики.
Ризики, безпека та нові формати комунікації
Міська адміністрація наголошує, що питання відкритості влади залишаються пріоритетом, але сьогоднішні реалії вимагають компромісу між доступом до інформації та безпекою. У КМДА вже опрацьовують механізми проведення публічних звітів у безпечнішому форматі: комбіновані зустрічі з обмеженою кількістю учасників, онлайн-трансляції, попередня реєстрація та резервні плани на випадок повітряної тривоги.
Ці варіанти мають на меті забезпечити дві ключові цілі: по-перше, зберегти можливість відкритого діалогу між владою і громадою; по-друге, мінімізувати ризики для мешканців. Офіційні ресурси міста — сайт КМДА, сторінки у соціальних мережах та електронні розсилки — продовжують використовуватися для регулярного інформування про роботу адміністрації, поточні рішення та плани міста.
Крім того, у відповіді мера згадується можливість запровадження районних зустрічей у меньших, контрольованих форматах, де місцева влада та громадські представники зможуть детально обговорювати нагальні теми. Це включатиме пряму комунікацію про безпеку, стан житлово-комунального господарства, підготовку до опалювального сезону, питання транспорту і інфраструктури, забудову та охорону зелених зон.
Громадські очікування та дискусія про прозорість
Питання публічних звітів стоїть у порядку денному громадськості вже кілька років. Ініціатори петиції нагадують, що остання повноцінна відкрита зустріч відбулася у грудні 2021 року, і відтоді активісти та громадські організації неодноразово зверталися з вимогою відновити регулярні звіти мера перед киянами. Це питання набуло ще більшої гостроти в умовах війни, коли громадяни потребують оперативної та достовірної інформації про стан справ у місті.
Серед тем, які, за словами представників громадськості, варто регулярно висвітлювати під час звітів або окремих інформаційних сесій, залишаються: безпека Києва під час війни, ефективність роботи ЖКГ, підготовка до опалювального сезону, стан транспорту і логістики, правила забудови та благоустрою, а також охорона історичної спадщини та зелених зон. Такі питання формують базу для конструктивного діалогу між мешканцями та столичною владою.
Міська влада запевняє, що не ігнорує потреби громади й працює над тим, щоб забезпечити регулярний доступ до інформації за допомогою онлайнових інструментів, публічних звітів у новому форматі та відкритих даних. Водночас громадськість наполягає на контролі та прозорості процесу прийняття рішень, щоб міська політика відповідала інтересам киян навіть у складні часи.
Таким чином, позиція Кличка відображає прагнення балансу між безпекою та відкритістю: поки ризики повітряних атак залишаються високими, формат взаємодії буде адаптований. Водночас робота над механізмами безпечного звітування і посиленням онлайн-комунікацій триває, що має забезпечити мешканцям Києва доступ до актуальної інформації про роботу КМДА та життя міста загалом.
У Києві виявили небезпечні фени й дитячі іграшки зі свинцем і кадмієм — деталі перевірки Держпродсп